Абжолтовська Властиміла - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абжолтовська Властиміла

АБЖОЛТО́ВСЬКА Властиміла (Abźoltovská Vlastimila; 01. 10. 1904, с. Вільшанка, нині Любомл. р-ну Волин. обл. – 10. 06. 1995) – чеська перекладачка. Закін. Праз. ун-т (1932). У перекл. А. вийшли романи й повісті М. Стельмаха («Велика рідня», 1954, 1956; «Кров людська – не водиця», 1958; «Правда і кривда», 1965), П. Загребельного («Розгін», 1979; «Роксолана», 1985), Ю. Щербака («Бар’єр несумісності», 1973, 1977; «Хроніка міста Ярополя», 1981; «Маленька футбольна команда», «Довгий час добра», обидві – 1982), Ю. Мушкетика («Смерть Сократа», «Суд над Сенекою», «Старий у задумі», усі – 1982); оповідання Є. Гуцала (зб. «Передчуття радості», «Весна високосного року», обидві – 1979) твори О. Гончара, Ю. Яновського, П. Панча, О. Гаврилюка та ін. (в антології «Українське оповідання», 1956, та зб. «Україна співає і розповідає», 1957). Переклала окремі твори Марка Вовчка, М. Коцюбинського, Остапа Вишні, Ю. Збанацького, О. Ковіньки, В. Швеця, Є. Кравченка. Автор літ. портретів М. Стельмаха, С. Скляренка, Марка Вовчка, Остапа Вишні.

Літ.: Щербак Ю. Властиміла Абжолтовська // Всесвіт. 1984. № 10; Українська література в загальнослов’янському і світовому літературному контексті. К., 1994. Т. 5.

Л. Бабота

Стаття оновлена: 2001