Кольцов Михайло Юхимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кольцов Михайло Юхимович

КОЛЬЦО́В Михайло Юхимович (справж. – Фрідлянд; 31. 05(12. 06). 1898, Київ – 02. 02. 1940, за ін. даними – 04. 04. 1942, Москва) – радянський публіцист. Брат Б. Єфи­­мова. Чл.-кор. АН СРСР (1938). Чл. та кер. іноз. відділу СП СРСР. Депутат ВР РРФСР (від 1938). Держ. нагороди СРСР. Закін. реал. уч-ще у м. Білосток (Поль­­ща, 1915), Психоневрол. ін-т у Петрограді (нині С.-Петербург, 1917). Від поч. 1917 – дописувач петрогр. часописів, 1919 працював у редакц.-видавн. від­­ділі Київ. військ. округу, редагував г. «Театр», 1920 – зав. агітац.-літ. відділу РОСТА на пд. України. Друкувався від 1916. Дебютував зб. нарисів і фейлетонів «Петлюровщина» (1921), часто виступав із сатир. матеріалами політ. характеру. 1922–38 – спів­роб. г. «Правда» (Москва), під час війни 1936–39 в Іспанії направлений туди як кореспондент газети і одночасно був неглас. політ. представником влади СРСР при респ. уряді (проводив лінію Й. Сталіна у міжнар. робітн. русі, у публікаціях дискредитував «троцькістів», звинувачуючи їх у фашизмі тощо). В Іспанії брав активну участь у подіях як організатор опору за­­колоту. 1936–37 К. опублікував у г. «Правда» серію нарисів, що стали основою кн. «Испанский дневник» (Москва, 1938), в якій про легал. частину своєї роботи розповів від першої особи, а про таємну – як діяльність мексикан. комуніста М. Мартінеса. У грудні 1938 відкликаний з Іспанії і заарешт. за підозрою у шпигунстві на користь Великої Британії. 1 лютого 1940 засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1954. К. – автор бл. 2-х тис. газет. статей на актуал. теми внутр. та зовн. політики СРСР, упродовж 1928–36 тричі виходили багатотомні зібр. його творів. Один із засн. і ред. (1927–38) сатир. журналів «Огонек», «Чудак», «Крокодил». Організатор журн.-газет. об’єдн., у якому розпочав вид. серій «Жизнь замечательных людей», «Литературное наследство» тощо. Низку нарисів присвятив В. Леніну, зокрема «Последний рейс», «Жена. Сестра...», «Человек из будущего» (усі – 1924), «Январские дни» (1925), а також Ф. Дзер­жинському, М. Горькому, А. Луначарському, М. Островському, А. Барбюсу та ін. У Києві його ім’ям названо бульвар; на будинку у Москві, де пра­­цював К., встановлено мемор. дошку.

Тв.: Избранные произведения. Т. 1–3. Москва, 1957; Избранное. Москва, 1985; Испания в огне. Т. 1–2. Москва, 1987; укр. перекл. – Від Києва до Львова. К., 1936.

Літ.: Скороходов Г. Михаил Кольцов. 1959; Веревкин Б. Михаил Ефи­­мович Кольцов. 1977; Ефи­мов Б. Судьба журналиста. 1988 (усі – Москва).

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2014