Абітурієнт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абітурієнт

АБІТУРІЄ́НТ (від лат. abituriens, abiturientis) – той, хто збирається піти) – особа із закінченою середньою освітою, яка вступає до вищого чи середнього спеціального навчального закладу. У такому значенні термін «А.» вживається в Україні від кін. 50-х рр. У переваж. більшості зарубіж. країн А. – це особа, яка закінчує серед. навч. заклад. В Україні права та обов’язки А. визначаються заг. умовами прийому до ВНЗ, затвердж. Мін-вом освіти та науки України, а також правилами прийому на 1-й курс ВНЗ, що розробляються на основі вказаних умов у конкрет. закладі і затверджуються наказом ректора.

Літ.: Гондюл В. Майбутнє – за незалежною системою тестування: Про нові правила вступу до вузів // Освіта. 1993, 13 серп.; Федяєва В. Л. Довузівська підготовка абітурієнтів у системі неперервної педагогічної освіти. Хн., 1996.

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2001