Абрагамович Зиґмунт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абрагамович Зиґмунт

АБРАГАМО́ВИЧ Зиґмунт (20. 02. 1923, с. Залуква, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 13. 12. 1990, Варшава) – історик, філолог, перекладач. Д-р гуманіст. н. (1967). Представник караїм. народності. Навч. у польс. г-зії Станіслава (нині Івано-Франківськ). На формування укр. симпатій А. вплинули учитель гімназії М. Лепкий та його знайомство в дитинстві з творчістю Т. Шевченка. Під час 2-ї світ. війни потрапив на примусові роботи до Німеччини. Після війни переселився до Польщі. Закін. курс східних мов у Яґеллон. ун-ті (Краків, 1951). Працював у Держ. воєвод. архіві (Краків, 1952–76), Ін-ті історії Польс. АН (Варшава, 1976–88). Від 1988 – на пенсії. Перекладав, дослідж. і видавав турец., кримськотатар. і перс. джерела 17 ст., що стосуються історії України та Польщі, а також кримськотатар. літопис, у якому зафіксовано події 1644–54, зокрема участь хана Іслам-Гірея ІІІ у війні з Польщею на боці України («Historia chana Islam Gereja III». Warszawa, 1971). У студентські роки переклав галицько-луцьким діалектом караїмської мови кілька віршів Н. Хікмета, низку новел турецьких авторів. А. – автор перекл. караїм. мовою поеми «Гамалія» та вірша «Заповіт» Т. Шевченка, який уперше опублікований в антології «Тарас Шевченко. «Заповіт» мовами народів світу» (К., 1989).

Пр.: Katalog dokumentów tureckich. Dokumenty do dziejów Polski i krajów ościennych w latach 1455–1672. Warszawa, 1959; Старая турецкая карта Украины с планом днепровских порогов и атаки турецкого флота на Киев // Восточные источники по истории народов Юго-Восточ. и Центр. Европы. Москва, 1969. Т. 2.; Termin kozak oraz nazwy Zaporożców i Zaporoża u Tatarów krymskich i Turków // Sprawozdanie z Posiedzeń Kom. Nauk. PAN. Oddz. w Krakowie, 1972. T. 15. Kara Mustafa pod Wiedniem. Źródła muzułmańskie do dziejów wyprawy wiedeńskiej 1683 roku. Przełożone z tureckiego i opracowane. Kraków, 1973; Die Türkenkriege in der historischen Forschung. Wien, 1983.

Б. В. Хоменко

Стаття оновлена: 2001