Абсентеїзм - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абсентеїзм

АБСЕНТЕЇ́ЗМ (від лат. absens (absentis) – відсутній) – 1) відмова громадян від участі у виборах представницьких органів влади, глави держави, посадових осіб. А. – вияв соц.-політ. апатії, байдуже ставлення людей до своїх політ. прав, ухиляння від виконання громадян. обов’язків. Осн. причини і мотиви А.: низький рівень політ. активності громадян; пасив. протест насел. проти антидемократ. законодавства, недосконалої вибор. системи, політ. режиму чи форми правління взагалі; прагнення ухилитися від політ. діяльності, що набрала характеру зіткнення егоїст. інтересів та амбіцій; неприязнь до політ. лідерів; несприйняття конкретних рішень ін-тів влади, екон. реформ, сусп.-політ. заходів та ін.; небажання депутатів парламенту, чл. колегіал. органів, делегатів з’їздів, конф., симпозіумів ухвалювати певні законопроекти чи постанови тощо. Щоб запобігти виявам А., у деяких країнах практикують обов’язкове голосування у вибор. органах (Італія, Бельгія, Греція, Австрія та ін.), а в деяких – за відмову від участі у виборах карають відповідно до закону. В Україні громадяни мають пра-во не брати участі у виборах. 2) А. землевласницький – форма землеволодіння, за якою земля як форма виробництва відокремлена від її власника. (Див. Аполітичність, Активність політична).

Літ.: Ніженцев Ю. І. Інтелігенція: де джерела соціальної пасивності? // Вісн. АН УРСР. 1990. № 9; Кураев А. В. Абсентеизм в современной религиозной критике // Социо-логос. 1991. Вып. 1; Константинов В. Н. Социальная пассивность. Владимир, 1992; Варламова С. Н. Нормативно-правовой абсентеизм в России: история и современность // Новые формы государственности и гос. служба. Москва, 1996; Хома Н. М. Мотивація електоральної поведінки громадян // Наук. зап. Укр. академії друкарства. 1999. Вип. 1.

В. П. Горбатенко

Стаття оновлена: 2001