Абсолютні права - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Абсолютні права

АБСОЛЮ́ТНІ ПРАВА́ – суб’єктивні права, носіям яких (фізичним і юридичним особам) протистоїть невизначене наперед коло зобов’язаних певним чином осіб. А. п. реалізуються в абсолют. правовідносинах, в яких конкретно визначається лише одна уповноваж. сторона, яка має відповідне право. Зобов’язаною стороною є кожна особа, яка має утримуватися від порушення суб’єктив. прав ін. осіб. На відміну від абсолютних, у відносних правовідносинах уповноваж. особі протистоять зобов’язані конкретні особи, напр., у відносинах купівлі-продажу – подавець і покупець. Абсолютними є правовідносини власності, авторства на твори науки, літ-ри і мист-ва, на винаходи, пром. зразки, відносини щодо таких благ, як життя, здоров’я, гідність, ділова репутація тощо. Тим чи ін. А. п. кореспондують відповідні абсолютні суб’єктив. обов’язки, зміст яких полягає в непорушенні назв. прав. Абсолютне суб’єктивне право здійснюється шляхом особистої діяльності його носія або уповноваж. ним особи у випадках, передбач. законом. однак це не означає, що А. п. безмежні. Їх носій має дотримуватися правил, які встановлюють межі абсолют. суб’єктив. права. Напр., власник зобов’язаний не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати прав та захищ. законом інтересів громадян, юрид. осіб і держави (ст. 4 Закону України «Про власність», 1991). А. п. визначаються та регулюються Конституцією України, Цивіл. кодексом України та ін. законами.

Літ.: Цивільне право України: Підруч. К., 1999. Ч. 1.

О. В. Дзера

Стаття оновлена: 2001