Авангард - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авангард

АВАНГА́РД (від франц. аvant-garde, букв. – передова охорона) – елемент похідної охорони (зазвичай від дивізії – полк, від полку – батальйон) сухопутних військ, які здійснюють марш. А. виділяють, коли передбачається зіткнення гол. сил із супротивником. Завдання А. – забезпечити безперешкод. рух гол. сил: не допустити проникнення назем. розвідки й раптового нападу противника на війська, що охороняються, та забезпечити гол. силам вигідні умови для вступу в бій. Крім того, А. може виконувати завдання щодо знищення супротивника, який діє в смузі забезпечення або обороняє підступи до природ. перешкод тощо. Віддалення А. від гол. сил повинно бути таким, щоб у разі виявлення ним супротивника мати необхідний час для розгортання військ та організації вступу в бій. Ще у війнах стародав. світу війська, здійснюючи марш, виділяли авангард. У середні віки. у європ. арміях А. був складовою частиною не тільки похідного, а й бойового порядку. Запороз. козаки, використовуючи тактику «табору з возів», для наступу чи оборони в ролі А. мали рухомі загони кінноти. На поч. 19 ст. до А. входили значні сили, а їх командирами призначали досвідч. військовиків. А. виділяли не лише для прикриття гол. сил на марші, а й для переслідування ворога, який відступав. На поч. 20 ст. – зі збільшенням армій – роль А. зводиться переважно до охорони гол. сил на марші та забезпечення їх розгортання для бою.

В. В. Стрижевський

Стаття оновлена: 2001