Аванесов Рубен Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аванесов Рубен  Іванович

АВАНЕ́СОВ Рубен Іванович (Аванесов Рубен Иванович; 01. 02. 1902, м. Шуша, Респ. Карабах, Азербайджан – 01. 05. 1982, Москва) – російський мовознавець. Д-р філол. н. (1948), проф. (1937), чл.-кор. АН СРСР (1958). Держ. премія СРСР (1971). Почес. чл. низки зарубіж. академій та т-в. Закін. Моск. ун-т (1925). Дослідж. з фонетики й морфології, орфоепії та орфографії, історії рос. мови й діалектології, лінгвогеографії та лексикографії. Розробив теор. засади та керував створенням істор. словника давньорус. мови. Ініціатор складання діалектол. атласів рос., білорус. мов. Один з ідеологів створення «Общеславянського лингвистического атласа» і координатор роботи над ним діалектол. комісій слов’ян. країн; ред. перших випусків двох серій цього атласу. Сформульовані А. теор. ідеї сучас. лінгвогеографії у 60–70-х рр. помітно вплинули на розвиток укр. лінгвогеографії, певною мірою втілені в «Атласі української мови».

Літ.: Библиография трудов Р. И. Аванесова (1927–71) // Рус. и славян. языкознание: К 70-летию Р. И. Аванесова. Москва, 1972.

П. Ю. Гриценко

Стаття оновлена: 2001