Аварія

Визначення і загальна характеристика

АВА́РІЯ (італ. avaria; від араб. — по­шкодже­н­ня, шкода) — несподіване по­шкодже­н­ня, вихід із ладу транс­порт­ного засобу, машини тощо під час екс­плуатації; руйнува­н­ня технічного устаткува­н­ня, будівельних кон­струкцій, споруд. У пере­нос. значен­ні — нещасний випадок, невдача. А. може завдавати тілесних ушкоджень людям, спричинити їх загибель або заподіяти шкоду майну чи довкі­л­лю. А. — наслідок поруше­н­ня правил екс­плуатації від­повід. обʼєктів. Тер. України, порівняно з сусід. країнами, характеризується над­звичай. технол. навантаже­н­ням та впливом небезпеч. геол. явищ (просі­да­н­ня, зсуви ґрунтів, карсто­утворе­н­ня, абразія, під­топле­н­ня тощо). Аварійність під­вищується значним зноше­н­ням осн. фондів, що характерне для всіх галузей нар. господарства України. Так, у вуг. промисловості майже 50 % шахт екс­плуатуються понад 50 років; 14 % трубо­провід. мереж (заг. довжина яких становить понад 42 тис. км) уже від­працювали свій амортизац. строк, а 44 % мають ненадійні або не­якісні антикороз. покри­т­тя. З-понад 28 тис. мостів та шляхо­проводів — 14 % потребують негай. ремонту, а 46 % не задовольняють вимог екс­плуатації, понад 30 % із них пере­бувають у пере­д­аварій. стані. 18 телевіз. веж у містах потребують негай. ремонту, тисячі обстежених пром. та житл. обʼєктів — аварійно небезпечні і потребують роз­робки проектів укріпле­н­ня та викона­н­ня від­повід. ремонтно-ре­ставрац. робіт. 1999 в Україні виникло 1277 над­звичай. ситуацій, в яких загинула 391 особа та 2045 поранено. Через незадовіл. тех. стан будівель і споруд органи держ. на­гляду за охороною праці заборонили екс­плуатацію 6000 обʼєктів. Статистика свідчить, що кількість А. зро­стає. Так, у 20 ст. понад половина (56 %) мас­штабних А. припадає на остан­ні 10 років, третина — на 80-і рр. Зро­стає їх руйнів. ефект. А. су­проводжуються небезпеч. екол. наслідками, на­ймас­штабніша з них — на ЧАЕС 1986 — набула характеру ката­строфи (див. Ката­строфа на Чорнобильській атомній електро­станції). Над­звичай. ситуаціями та ліквідацією наслідків значних А. за­ймається Міністерство України з питань над­звичай. ситуацій та у справах захисту насел. від наслідків Чорнобил. ката­строфи. Часто в технол. системах виникають регулярні поруше­н­ня: витіка­н­ня води у системах водопо­стача­н­ня, по­стійне недо­очище­н­ня стіч. вод у системах очище­н­ня, регулярні аварійні викиди небезпеч. речовин в атмо­сферу на під­приємствах тощо. Такі ситуації називають перманентною аварійністю. З часом вони пере­ростають у значні А. Виділяють А. екол., що су­проводжуються викидом у довкі­л­ля шкідливих речовин у роз­мірах, що становлять небезпеку для людей і живих організмів. В Україні роз­роблено нормативні акти, в яких по­дано пере­лік пром. обʼєктів і речовин, що можуть викликати стан екол. А. Роботи, повʼязані з ліквідацією наслідків шкідливої дії стихійних сил або сил техноген­ного характеру (повені, снігові замети, обледені­н­ня, зсуви, руйнува­н­ня будинків та ліній електропередач унаслідок ураганів, пожеж тощо), а також роботи, спрямовані на запобіга­н­ня дії стихійних сил чи виходу з ладу машин, агрегатів, засобів транс­порту, промислових обʼєктів, житлових будинків та ін., називаються аварійно-рятув. та аварійно-від­новлювальними роботами. Обсяги таких робіт ви­значаються мас­штабом заподіяної чи можливої шкоди. Аварійно-рятув. роботи проводять у місцях руйнува­н­ня, зонах зараже­н­ня хім. або ін. шкідл. речовинами, зонах під­топле­н­ня тощо. До аварійно-від­новлюв. робіт належать заходи очище­н­ня зруйнов. середовищ, тимчасове від­новле­н­ня по­шкодж. або частково зруйнов. обʼєктів і споруд та створе­н­ня за короткий термін найнеобхідніших умов жит­тєдіяльності насел. пунктів, що потрапили в зону над­звичай. ситуацій. Для викона­н­ня робіт із врятува­н­ня людей під час аварій на шахтах (рудниках), нафтогазо­промислах створено гірничорятувальні і газорятувальні частини.

Літ.: Ликвидация сложных под­земных аварий. К., 1981; Характерные аварии и поломки технических средств. Москва, 1982; Яркин П. И. Общая авария. Калинин­град, 1991; Ката­строфы и аварии: землетрясения, вулканы, цунами, пожары, железнодорожные, морские и авиацион­ные ката­строфы. Минск, 1996; Рудько Г. І., Яковлєв Є. О., Рогозін О. Л. Моніторинг процесонебезпечних територій та роз­рахунок ризику техно­природних аварій і ката­строф. К., 1997; Гохберг А. Ю. Повышение экономической эф­фективности ведения аварийно-спасательных работ на пред­приятиях угольной промышлен­ности. Д., 1997; Меры без­опасности при ведении аварийно-спасательных работ на шахтах Украины: Ин­струкция. Д., 1997; Положе­н­ня про роз­слідува­н­ня та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на під­приємствах, в установах і організаціях. К., 1998; Аварийность на пред­приятиях угольной промышлен­ности Украины в 1990–97 гг.: Обзор. Д., 1998; Ликвидация аварий в угольных шахтах. Теория и практика. К., 1999.

О. М. Лівинський

Завантажити статтю