Аварія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аварія

АВА́РІЯ (італ. avaria; від араб. – пошкодження, шкода) – несподіване пошкодження, вихід із ладу транспортного засобу, машини тощо під час експлуатації; руйнування технічного устаткування, будівельних конструкцій, споруд. У перенос. значенні – нещасний випадок, невдача. А. може завдавати тілесних ушкоджень людям, спричинити їх загибель або заподіяти шкоду майну чи довкіллю. А. – наслідок порушення правил експлуатації відповід. об’єктів. Тер. України, порівняно з сусід. країнами, характеризується надзвичай. технол. навантаженням та впливом небезпеч. геол. явищ (просідання, зсуви ґрунтів, карстоутворення, абразія, підтоплення тощо). Аварійність підвищується значним зношенням осн. фондів, що характерне для всіх галузей нар. госп-ва України. Так, у вуг. пром-сті майже 50 % шахт експлуатуються понад 50 років; 14 % трубопровід. мереж (заг. довжина яких становить понад 42 тис. км) уже відпрацювали свій амортизац. строк, а 44 % мають ненадійні або неякісні антикороз. покриття. З-понад 28 тис. мостів та шляхопроводів – 14 % потребують негай. ремонту, а 46 % не задовольняють вимог експлуатації, понад 30 % із них перебувають у передаварій. стані. 18 телевіз. веж у містах потребують негай. ремонту, тисячі обстежених пром. та житл. об’єктів – аварійно небезпечні і потребують розробки проектів укріплення та виконання відповід. ремонтно-реставрац. робіт. 1999 в Україні виникло 1277 надзвичай. ситуацій, в яких загинула 391 особа та 2045 поранено. Через незадовіл. тех. стан будівель і споруд органи держ. нагляду за охороною праці заборонили експлуатацію 6000 об’єктів. Статистика свідчить, що кількість А. зростає. Так, у 20 ст. понад половина (56 %) масштабних А. припадає на останні 10 років, третина – на 80-і рр. Зростає їх руйнів. ефект. А. супроводжуються небезпеч. екол. наслідками, наймасштабніша з них – на ЧАЕС 1986 – набула характеру катастрофи (див. Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції). Надзвичай. ситуаціями та ліквідацією наслідків значних А. займається Мін-во України з питань надзвичай. ситуацій та у справах захисту насел. від наслідків Чорнобил. катастрофи. Часто в технол. системах виникають регулярні порушення: витікання води у системах водопостачання, постійне недоочищення стіч. вод у системах очищення, регулярні аварійні викиди небезпеч. речовин в атмосферу на підпр-вах тощо. Такі ситуації називають перманентною аварійністю. З часом вони переростають у значні А. Виділяють А. екол., що супроводжуються викидом у довкілля шкідливих речовин у розмірах, що становлять небезпеку для людей і живих організмів. В Україні розроблено нормативні акти, в яких подано перелік пром. об’єктів і речовин, що можуть викликати стан екол. А. Роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків шкідливої дії стихійних сил або сил техногенного характеру (повені, снігові замети, обледеніння, зсуви, руйнування будинків та ліній електропередач унаслідок ураганів, пожеж тощо), а також роботи, спрямовані на запобігання дії стихійних сил чи виходу з ладу машин, агрегатів, засобів транспорту, промислових об’єктів, житлових будинків та ін., називаються аварійно-рятув. та аварійно-відновлювальними роботами. Обсяги таких робіт визначаються масштабом заподіяної чи можливої шкоди. Аварійно-рятув. роботи проводять у місцях руйнування, зонах зараження хім. або ін. шкідл. речовинами, зонах підтоплення тощо. До аварійно-відновлюв. робіт належать заходи очищення зруйнов. середовищ, тимчасове відновлення пошкодж. або частково зруйнов. об’єктів і споруд та створення за короткий термін найнеобхідніших умов життєдіяльності насел. пунктів, що потрапили в зону надзвичай. ситуацій. Для виконання робіт із врятування людей під час аварій на шахтах (рудниках), нафтогазопромислах створено гірничорятувальні і газорятувальні частини.

Літ.: Ликвидация сложных подземных аварий. К., 1981; Характерные аварии и поломки технических средств. Москва, 1982; Яркин П. И. Общая авария. Калининград, 1991; Катастрофы и аварии: землетрясения, вулканы, цунами, пожары, железнодорожные, морские и авиационные катастрофы. Минск, 1996; Рудько Г. І., Яковлєв Є. О., Рогозін О. Л. Моніторинг процесонебезпечних територій та розрахунок ризику техноприродних аварій і катастроф. К., 1997; Гохберг А. Ю. Повышение экономической эффективности ведения аварийно-спасательных работ на предприятиях угольной промышленности. Д., 1997; Меры безопасности при ведении аварийно-спасательных работ на шахтах Украины: Инструкция. Д., 1997; Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях. К., 1998; Аварийность на предприятиях угольной промышленности Украины в 1990–97 гг.: Обзор. Д., 1998; Ликвидация аварий в угольных шахтах. Теория и практика. К., 1999.

О. М. Лівинський

Стаття оновлена: 2001