Авгіт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авгіт

АВГІ́Т (від грец. αύγή – блиск) – мінерал, глиноземистий піроксен із групи моноклинних піроксенів класу силікатів. Ca(Mg, Fe, Ті, Al) [(Si, Al)2O6]. Домішки Na, Mn, рідше Ni, Gr. Важливий породоутворюючий мінерал основних за складом магматич. порід (габро, базальтів). Різновиди: егирин-авгіт (багатий Na2O й Fe2O3) та титанавгіт (збагачений TiO2, Fe2O3 і Al2O3). Кристали чорного, зеленувато- і бурувато-чорного, рідше темно-зеленого або бурого кольору зі скляним блиском. Твердість 5–6. Питома вага 3,2–3,6. Міститься у базальтах Волині, Поділля, Донбасу та Закарпаття; за межами України – на всіх континентах у породах базальт. ряду, утворених внаслідок вивержень. Вивчали відомі укр. вчені петрографи і мінералоги І. Усенко, М. Семененко, Є. Лазаренко та ін. Можливе одержання штучним шляхом; входить до складу вулкан. шлаків; виявлений у зразках порід місячної поверхні.

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2001