Авґсбурґ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авґсбурґ

А́ВҐСБУРҐ (Augsburg) – одне з найстаріших міст Німеччини, важливий університетський і регіональний центр Баварії. Насел. понад чверть мільйона. Розташ. при злитті гірських річок Вертах і Лех. Історія міста починається прибл. за 15 р. до н. е., коли там постала римська військ. колонія, що називалася Авґуста Вінделікорум. Від 8 ст. А. – резиденція єпископа. У 955 єпископ Ульрих успішно оборонив місто від мадярів, яких пізніше в цьому ж році розгромив цісар Оттон І у бою біля р. Лех. 1276 А. став «вільним імперським містом» (freie Reichsstadt) і утримував цей статус понад 500 р. 15–16 ст. А. був визначним екон. і духов. центром. У часи лютер. Реформації тут укладено (1555) т. зв. Авґсбур. реліг. мир. Тридцятилітня війна знищила місто й зупинила його культур. та екон. розквіт. 1806 А. став частиною Бавар. королівства. Під час 2-ї світ. війни А., як і ін. важливі міста Німеччини, дуже постраждав від бомбардувань, 1963 його було відбудовано. Став столицею Швабії – провінції Баварії. 1945–49 у місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в А. містилося Центр. представництво укр. еміграції (ЦПУЕ). В укр. таборах, переважно в Сомме-казерне, розвивалося укр. культурне, наук. і сусп. життя. Тут організовано УВАН, філію УВУ, Укр. музей, Мист. укр. рух, дві парафії, три церк. братства та 14 різних громад. орг-цій. 1946 відновлено Спілку укр. молоді, закладено Ін-т живих мов, продовжено діяльність укр. Модржанської г-зії (діяла в Чехо-Словаччині від 1923 до 1944). У таборах були дит. садки, укр. нар. шк., фахові шк. й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від 1948 до 1950-х рр. тут містилися Укр. нац. рада і кер-во деяких політ. партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від 1946 також із використанням друкар. техніки. У Сомме-казерне часто відбувалися різні регіон. і крайові конф. та з’їзди, як-от: 1-й з’їзд Об’єдн. укр. жінок (ОУЖ) (15– 16 груд. 1945), 1-е засідання Гол. ради ЦПУЕ (4–7 берез. 1949). Видрукувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстр. ж. «Пу-Гу». 1949 табори переведено з А. до Ляйпгайму. Деякі інституції продовжували свою діяльність у Ляйпгаймі та Мюнхені. У таборах та приватно в А. жило кілька десятків визнач. культур. і політ. діячів та відомих письменників: У. Самчук, Ю. Шерех, Ю. Косач, М. Орест-Зеров, В. Державин, Л. Полтава, В. Барка, Т. Осьмачка, Д. Дорошенко. Нині в А. діє нім. Буковини інститут, який 2000 видав підручник з української мови для німців. Живуть донька отамана Остряниці (ад’ютанта гетьмана П. Скоропадського) – Г. фон Остряниця, арх. В. Дахно.

Літ.: Зелененький О. На громадській ниві (До 25-ліття Центрального представництва української еміґрації в Німеччині). Мюнхен, 1972; Augsburg. Geschichte einer deutsch Stadt. 1972; Schröder D. Stadt Augsburg. 1975; Маруняк В. Українська еміґрація в Німеччині і Австрії по другій світовій війні: В 2 т. Мюнхен, 1985; Шарко Б. На громадській ниві: З діяльності Центрального представництва української еміґрації в Німеччині (1968–1987). Мюнхен, 1988.

В. С. Леник, Л. І. Рудницький

Стаття оновлена: 2001