АВДАКО́В Микола Степанович (16(28). 02. 1847, станиця Щедринська Кизляр. округи Кавказ. обл., нині Даге­стан, РФ — 11(24). 09. 1915, Харків) — під­приємець, громадський і державний діяч. Дійс. стат. радник (1910). Закін. С.-Петербур. гірн. ін­ститут (1873). 1873–1912 працював у Рутченківcькому гірн. товаристві. Спів­засн. першого приват. друк. органу з гірн. промисловості «Южнорус­ский горный листок» 1880 у Харкові (від 1888 «Горнозаводской листок»). Діяльність А. як під­приємця повʼязана з Донец. камʼяновуг. басейном. На поч. 20 ст. А. — голова правлі­н­ня товариства Брянських камʼяновуг. родовищ і рудників, «Ленського золото­пром. товариства», Товариства для торгівлі мінеральним паливом Донец. басейну, дир. правлінь золото- і платино­пром. товариства «Рос.-Урал. золото», чл. правлі­н­ня Пн.-Донец. залізниці, віце-голова правлі­н­ня товариства Микол. заводів і верфей, чл. правлі­н­ня ін. фірм. У 1900–05 — голова ради зʼ­їздів гірничо­промисловців Пд. Росії. У ви­да­н­нях зʼ­їздів у 1883–1915 на­друкував числен­ні доповіді із залізнич., тариф., робітн. питань, про становище в камʼяновуг. і залізоруд. промисловості та ін. Один із засн. і голова правлі­н­ня «Продвугі­л­ля». Брав участь у роботі ін. уряд. закладів, входив до складу всіх уряд. комісій і нарад з питань промисловості і торгівлі. Прихильник протекціоніст. політики. Від 1912 — голова Рос.-Франц. торг. палати.