Авдієнко Михайло Оверкович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авдієнко Михайло  Оверкович

АВДІЄ́НКО Михайло Оверкович (1886, с. Воскресенка Олександрів. пов. Катериносл. губ., нині с.Чапаєвка Пологів. р-ну Запоріз. обл. – 08. 09. 1937, Карелія, РФ) – політичний діяч, журналіст. Закін. нар. школу. Під час 1-ї світ. війни служив солдатом у Петрограді, де вступив до УСДРП. Працював у г. «Наше життя». Актив. учасник Лютн. революції 1917, депутат Петрогр. ради робітн. і солдат. депутатів. Того ж року переїхав до Києва. Працював гласним міської думи; згодом став чл. Всеукр. ради військ. депутатів, ЦР і ЦК УСДРП. У листопаді–грудні 1918 входив до складу Військ. рев. ком-ту, що керував антигетьман. повстанням у Києві. Зблизився з В. Винниченком, увійшов до складу редколегії «Робітничої газети». У січні 1919 став одним із кер. групи «незалежників», що відкололася від УСДРП і прийняла «рад. платформу», навесні того ж року брав активну участь у створенні й кер-ві Всеукр. рев. ком-том для боротьби проти більшов. уряду Х. Раковського. Разом з А. Річицьким налагодив видання г. «Червоний прапор» і фактично став її редактором. Писав невеликі статті на актуал. теми. Від січ. 1920 – чл. ЦК новоствор. Укр. комуніст. партії (УКП), від неї входив до колегії Наркомату внутр. справ УСРР. 12. 11. 1924 засудж. Особливою нарадою Колегії ОГПУ до 3 р. заслання, але 06. 02. 1925 вирок скасовано, а справу припинено. Після саморозпуску УКП в березні 1925 вступив до КП(б)У, очолював Центр. статист. упр., був чл. ВУЦВК. Автор спогадів «Лютнева революція в Петрограді і УСДРП». 26. 02. 1934 засудж. «трійкою» при ГПУ УСРР до 10 р. ув’язнення. Розстріл. за вироком «трійки» Карел. АРСР. 15 квітні 1966 реабілітований.

Літ.: Українські політичні партії кінця 19 – початку 20 століття. К., 1993; Мукомела О. Авдієнко Михайло Оверкович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2000. Вип. 7.

ДА: ЦДАГО України. Спр. 46616 фп; УСБУ у Харків. обл. Спр. 1934 фпу.

В. І. Головченко, Д. В. Веденєєв

Стаття оновлена: 2001