Авереску Александру - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авереску Александру

АВЕРЕ́СКУ Александру (Averescu Alexandru; 09. 03. 1859, м. Ізмаїл, нині Одес. обл. – 03. 10. 1938, Бухарест) – румунський військовий і політичний діяч. Учасник рос.-турец. війни 1877–78. Закін. Військ. академію в Турині (1886). У 1895–98 – військ. аташе в Берліні; 1907–09 – військ. міністр; у 1911 – нач. Ген. штабу. Брав участь у 2-й Балкан. війні. У 1916–17 – командувач 2-ї армії, учасник боїв побл. с. Мерешть. У січні–квітні 1918 – глава перехід. кабінету, 1919 – міністр внутр. справ, 1920–21 і 1926–27 – прем’єр-міністр Румунії. 1920 підписав міжнар. конвенцію з праці, видав робітничий закон (закон Транку-Яшь). У 1926 прийняв новий виборчий закон. Уряд А. надавав обмеж. допомогу борцям проти більшовиків. У 1918 спільно з групою К. Арджетояну створив «Народну лігу», трансформовану у 1920 в «Народну партію». Від лютого 1938 – міністр в уряді М. Крісті, радник Коронної ради.

Літ.: Очерки политической истории Румынии: 1859–1944. Кишинев, 1985.

І. А. Піддубний

Стаття оновлена: 2001