Аверченко Віталій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аверченко Віталій  Петрович

АВЕ́РЧЕНКО Віталій Петрович (03. 04. 1937, м. Каменськ-Шахтинський Ростов. обл., РФ) – актор і режисер. Нар. арт. України (1992). Закін. актор. ф-т Київ. ін-ту театр. мист-ва (1959, курс П. Сергієнка), режисер. ф-т Харків. ін-ту мист-в (1964, курс В. Крайниченка). Працював у Вінн. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Садовського (1959–61), Респ. рос. драм. театрі Марійської АРСР (м. Йошкар-Ола, 1965–69), в Донец. укр. муз.-драм. театрі ім. Артема (1969– 71, 1980–87). Засн. і гол. реж. Донец. обл. ТЮГу (м. Макіївка, 1971–80, 1987–99). Від 2000 – в Донец. держ. академ. театрі опери та балету ім. А. Солов’яненка. Ролі: Борис Годунов («Борис Годунов» О. Пушкіна), Сірано («Сірано де Бержерак» Е. Ростана), Езоп («Езоп» Г. Фігейредо). Акторські роботи відзначаються гострим малюнком характерів і глибиною пристрастей. У режисерських роботах тяжіє до психологічного театру з яскравою образною формою.

Вистави: «Тихий Дон» за М. Шолоховим (1969), «Ромео і Джульєтта», «Річард ІІІ» В. Шекспіра (1972, 1992), «Гроза», «Ліс» О. Островського (1973, 1986), «За двома зайцями» М. Старицького (1985), «Дай серцю волю – заведе в неволю» М. Кропивницького (1986), «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (1988), «Травіата», «Аїда» Дж. Верді (1990, 2000), «Принц і жебрак» за М. Твеном (1990), «Пасинки часу» за В. Гроссманом (1991), «Кумедна пригода» К. Ґольдоні (1993), «Фауст» Й.-В. Ґете (1994), «Вічні пристрасті» (1997, власна моновистава), «Сільва» І. Кальмана (2000).

Л. І. Педан

Стаття оновлена: 2001