Авіамодельний спорт
АВІАМОДЕ́ЛЬНИЙ СПОРТ — один із технічних видів спорту, що базується на авіамоделізмі. Зародився у кін. 19 — поч. 20 ст. як бажання позмагатися в запуску літал. апаратів. Моделі були прості: гумовий джгут як двигун, потім перші поршневі двигуни. Критерії польоту — тривалість і дальність. Із розвитком техніки авіац. моделі ускладнювалися, зʼявлялися нові їх різновидності, зростала результативність змагань. 1927 в Англії лорд Вейкфілд заснував перехідний Срібний Кубок. Перші міжнародні змагання за Кубок Вейкфілда проведено 1928 на аеродромі Хедрон неподалік від Лондона. Після 2-ї світової війни Міжнар. авіац. федерація (FAI) встановила чіткі правила, які давали можливість зробити А. с. масовим, проводити змагання будь-якого рівня на досить обмеж. льотних майданчиках. Моделі ділилися на категорії і класи, тех. характеристики ставали жорсткішими, збільшилася кількість турів, що знижувало ймовірність випадковості. Більшої ваги набирали регуляр. тренування, фіз. та психол. навантаження, досвід участі в змаганнях. Розширився вік. діапазон тих, хто займається А. с. Спорт. кодекс FAI розрізняє категорії моделей: вільнолетючі, кордові (літають на привʼязі) та радіокеровані, які, в свою чергу, поділяються на класи: у категорії вільнолетючих — планери, гумомоторні, з поршневим двигуном, кімнатні (ті, що літають у закритих приміщеннях — залах); у категорії кордових — швидкісні, пілотажні, гоночні, повітр. бою, копії літаків; у категорії радіокерованих — пілотажні, планери кросові, гелікоптери, гоночні, планери термічні, копії літаків. Згодом зʼявилися нові класи моделей — радіокеровані електрольоти. За всіма цими стандартами FAI проводяться чемпіонати світу, континент. чемпіонати, ін. кубкові міжнар. змагання. 1997 проведено 1-і Всесвітні авіаігри з усіх видів авіац. спорту, зокрема авіамодельного (надалі проводитимуться раз на 4 р.). Нац. чемпіонати можуть мати додатково і власні нестандартні класи моделей, якщо це сприяє масовості та розвиткові А. с. в цій країні серед молоді, ветеранів та просто аматорів. Укр. А. с. понад 60 р. Його розвитку сприяла наявність в Україні авіац. ВНЗів, підприємств, аероклубів ДТСААФ, авіамодел. гуртків при них, при ЖЕКах, будинках піонерів, тех. станціях; високий авторитет авіації після війни, прихід у систему ДТСААФ фронтовиків. В Україні за рад. часів проведено 3 чемпіонати світу з А. с. (1962, 1984, 1988). Значну частину збірної СРСР, найсильнішої в 70–80-х рр. у світі, складали укр. спортсмени. Серед чемпіонів світу та Європи тих років — укр. спортсмени: Б. Краснорутський, В. Онуфрієнко, В. Шаповалов, В. Крамаренко, В. Барков, В. Сураєв, В. Федосов, В. Чоп, Є. Вербицький, Н. Наконечний, О. Бабичев, О. Андрюков, В. Струков, В. Мозирський. Вони встановили 21 світ. рекорд. В Україні керівництво А.с. здійснює Центр. спорт.-тех. клуб авіац. моделізму спільно з Федерацією А. с. України, а в системі освіти — Укр. держ. центр наук.-техніч. творчості учнів. молоді Міністерства освіти та науки України. Діють осередки А. с., працюють авіамодел. гуртки при комітетах, аероклубах, деяких великих підприємствах. Щорічно проводиться бл. 20 змагань нац. рівня: чемпіонати, першості серед юнаків, Кубки України та ін. В областях, де культивують А. с., відбуваються обл. та міські змагання серед дорослих та школярів. В Україні з А. с. проводилися чемпіонати світу (1998) та Європи (1994), чемпіонати світу серед юніорів (1993, 1994), а щорічно — 1–4 етапи Кубка світу. На перших для збірної України міжнародних змаганнях з А. с. — на чемпіонаті Європи 1992 в Румунії — укр. авіамоделісти із 6-и медалей здобули три: дві в особистому заліку і одну за 1-е командне місце. Уперше в історії незалежної України чемпіоном світу став український авіамоделіст юніор А. Підлісний. З чемпіонату світу 1993 (США), де брало участь 37 країн, збірна України привезла 3 кубки з 7, які розігрувалися, зокрема й за 1-е заг.-командне місце. Найгучніша перемога — чемпіонат світу 1997 в Чехії. Серед 36 країн-учасниць чемпіонату укр. збірна посіла 1-е командне і всі 3 перші місця в особистому заліку. Чемпіонами світу від 1992 ставали укр. спортсмени: О. Андрюков (двічі), Є. Вербицький, В. Стамов, О. Желєзко, О. Кулаковський; чемпіонами Європи: Є. Вербицький (двічі), О. Андрюков, Є. Горбань; володарями Кубків світу: Є. Вербицький (4 рази), О. Андрюков (двічі), В.Стамов (двічі), О. Кулаковський (двічі), І. Вівчар, С.Чорний. Встановлено 2 світ. рекорди. Тренери, які підготували цих спортсменів: В. Мозирський — старший тренер збірної, О. Куждін, В. Онуфрієнко, В. Горинін, В. Москальов.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
