Авіант - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авіант

«АВІА́НТ» – промислове підприємство, що виробляє авіаційний транспорт. Підпорядк. Держ. ком-ту пром. політики України. Створ. 1920 для ремонту авіатехніки під назвою «Держ. авіац. з-д № 12» (від 1921 – Ремонтно-повітр. з-д № 6), від 1974 – Київ. авіац. ВО, від 1994 – Київ. держ. авіац. з-д «А.». Від часу заснування на з-ді ремонтувались літаки іноз. зразків, що були на озброєнні Укр. військ. округу, згодом налагоджено вироб-во авіац. радіаторів, які до цього імпортовано; у складі А. діяли мех., радіаторні, моторні, слюсарні, ливарно-ковал., деревооброблюв. та складальний цехи. У 1922 під кер-вом К. Калініна розпочато конструювання першого в СРСР чотиримісного пасажир. літака К-1, яке завершено 1925, що поклало початок серій. вітчизн. літакобудуванню. До 1924 з-д повністю електрифіковано, змонтовано парове опалення в складал. цеху, де за технол. умовами потрібна була постійна т-ра; 1927 переустатковано мех. цех. 1926–28 на з-ді будували планери власних конструкцій; 1929 створено планер «Гриф». У 30-х рр. будували автожир «4-ЕА» Центр. авіац. держ. ін-ту (1932), пасажир. літаки ХАІ-1 (конструктор І. Неман, 1932) і ОКО-1 (конструктор В. Таїров, 1938), з-д також ремонтував літаки Р-5, АНТ-4, АНТ-9 та ін. 1931 з ініціативи кер-ва з-ду для підготовки фахівців авіац. галузі в Київ. політех. ін-ті створено авіац. ф-т (від 1933 Київ. авіац. ін-т, нині Нац. авіац. ун-т). 1933–37 з-д поповнився новим устаткуванням, кваліфіков. кадрами; освоєно осн. методи обробляння дюралюмінію, магнієвого сплаву; створ. дюралевий цех та мех. лаб.; 1935 обладнано гальванічну майстерню. Від 1938 на з-ді виготовляли, окрім ОКО-1, удосконалені літаки ОКО-4 і ОКО-6, ремонтували літаки-винищувачі І-5, І-16, І-153 та мотори М-17 і М-22. Перед 2-ю світ. війною з-д, на той час літакобудівний № 43, виготовляв крила і опори для винищувачів МіГ-1. Під час війни його перебазовано в Новосибірськ (виготовляли винищувачі Як-1, Як-3, Як-9). Від листопада 1943 почалося відновлення з-ду (під № 473) в Києві; спочатку проводилося складання винищувачів Як-3, Як-9 з готових частин; згодом – вироб-во вертольотів Г-4 І. Братухіна та Мі-1 М. Міля. Від 1948 на з-ді освоєно вироб-во літаків «Ан» конструкції О. Антонова: 1948–59 – багатоцільового транспорт. Ан-2; 1954–56 – транспорт. Ан-8, серійне вироб-во якого, через відсутність умов та спецобладнання, згодом доручено іншому з-ду; 1959–78 – пасажир. Ан-24, Ан-24В, Ан-24РВ, для виготовлення яких збудовано новий великий агрегатно-складальний корпус для цеху кінцевого складання, бетонну злітно-посадочну смугу, придбано і освоєно спец. та універс. устаткування; 1969–85 – транспорт. Ан-26; 1973–79 – літака для аерофотозйомок Ан-30. У 1976–80 виготовлено дослідну партію транспорт. Ан-72, у 80–90-х рр. створ. Ан-124 «Руслан», освоєно виготовлення транспорт. літаків Ан-32 і Ан-32П для гасіння ліс. пожеж. У 1985–88 «А.» брав участь у виготовленні дослід. партії із 3-х літаків Ан-225 «Мрія». Всього за роки діяльності на «А.» виготовлено 6251 літак серії «Ан» (3320 – Ан-2, 1028 – Ан-24, 1402 – Ан-26, 123 – Ан-30, 361 – Ан-32, 17 – Ан-124 «Руслан»). З них експортовано 870 літаків Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ан-32. «А.» виробляв літаки більш як для 50 країн світу. 1971 «А.» брав участь у виготовленні вертольотів Ка-26 (конструктор М. Камов); 1972 на з-ді освоєно та організовано серійне виробництво картоплезбирал. комбайна. У 70-х рр. здійснено значне переустаткування з-ду, впроваджено ЕОМ та нові технології. У 1980–82 збудовано новий корпус кінцевого складання. Підпр-во нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1970), Міжнар. премією «Золотий Меркурій» за розвиток вироб-ва і міжнар. співроб-ва (1980), Міжнар. нагородою «Факел Бірмінґама» за екон. виживання і успішний розвиток в умовах соц.-екон. кризи (1995).

Нині підпр-во, на якому працює бл. 10 тис. осіб, виконує програму вироб-ва літаків: транспорт. Ан-70 і пасажир. Ту-334, а також проводить роботи з модернізації літака Ан-32, що є осн. продукцією з-ду. «А.» освоїв вироб-во пральних машин, дит. колясок, мед. барокамер, тролейбусів К-12 «Київський», які від 1997 постачає Києву. «А.» співпрацює з АНТК ім. О. Антонова та АНТК ім. О. Туполєва. З-д одночасно займається перевезенням пасажирів і вантажів. Перший директор з-ду – В. Бобров (1920–22). Значний внесок у розвиток з-ду зробили П. Шелест (1950– 54), В. Степанченко (1954–58, 1965–79) та В. Олешко (1963– 65, 1979–86). Від 2000 «А.» очолює В. Пелих. У 1999 на з-ді проведено першу міжнар. ви-ставку «Авіасвіт-ХХІ». Підпр-во має значний житл. фонд, оздоров. комплекс «Сокіл» у Кончі-Заспі, поліклініку, культ.-спорт. комплекс «Темп», дит. тех. станцію.

Літ.: Степанченко В. А., Петренко В. С. Киевские самолетостроители: Очерки истории Киевского авиационного завода им. 50-летия Великой Октябрьской социалистической революции. К., 1970; Пелых В. К., Федоров А. А., Скрипочка Ю. А. Завод «Авиант». Этапы пути. 1920–2000 гг. К., 2000.

А. О. Федоров

Стаття оновлена: 2001