Авіаційне науково-технічне товариство (АНТТ) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авіаційне науково-технічне товариство (АНТТ)

АВІАЦІ́ЙНЕ НАУКО́ВО-ТЕХНІ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО (АНТТ) – добровільне об’єднання авіаційних фахівців, що діяло в Києві (1923–26). Засн. з ініціативи ректора Київ. політех. ін-ту (кпІ) В. Боброва (очолив т-во) на базі авіагуртка КПІ, з метою сприяння розвиткові літакобудування, здійснення зв’язків із спорідненими підпр-вами й установами країни для створення матеріал.-тех. бази для підготовки висококваліфік. фахівців; орг-ції виставок, проведення ремонт. робіт, буд-ва планерів і малопотуж. літаків. Попередником АНТТ було Київ. т-во повітроплавання (КТП, 1909), яке, на чолі з М. Делоне, об’єднало бл. 100 ентузіастів авіац. справи. 1910 затверджено Статут т-ва та його відзнаки (нагрудна емблема, золота, срібна та бронзова медалі, почесні дипломи та свідоцтва). Члени КТП вивчали теорію й практику літакобудування, займалися конструюванням. У 1909–12 вони створили бл. 40 літаків різних типів. Лідерами авіац. справи були: проф. КПІ О. Кудашев (1910 здійснив перший в Рос. імперії політ на вітчизн. літакові), студенти КПІ Г. Адлер, Ф. Билинкін, В. Григор’єв, В. Йордан, А. Карпека, брати Касяненки, І. Сікорський, Ф. Терещенко, Д. Григорович, О. Свєшников, П. Нестеров (1911 виконав «мертву петлю», названу згодом його прізвищем), О. Серебреников, О. Фальц-Фейн. Київ. авіац. шк. вирізнялася оригінальністю і невеликою кількістю запозичень із закордонних моделей, що згодом сприяло створенню 1913 багатомотор. літаків-гігантів, які не мали світ. аналогів: «Руський витязь» та «Ілля Муромець». АНТТ складалось з правління та 5 секцій: виробничої, літання, моторної, наук.-дослідної, планерної. Колектив. членами АНТТ були: КПІ, «Ремповітрязавод № 6», Ескадра ВПС, «Артповітрязагін», школа авіації, Губвідділ Т-ва авіації та повітроплавання України й Криму, Авіанавігац. станція. АНТТ здійснювало наук. і проектно-конструкт. роботу, ремонт літаків, проводило практичні заняття на аеродромі, займалося створенням лабораторної бази, видавничою (ж. «Авиация и воздухоплавание») та лекційно-пропагандист. роботою; чл. т-ва брали участь у змаганнях. 1924 АНТТ організувало Музей авіамоторів, 6 планер. гуртків, збудувало планер «Вампір». Викладачі КПІ А. Касяненко й М. Петров виконали розрахунки до проекту аеродинаміч. труби. Від 1924 члени планер. гуртка створювали планери з назвою «КПІР» для участі у Всесоюзних змаганнях у Криму (Коктебель): «КПІР-1» (М. Желєзников, Д. Томашевич, 1924), «КПІР-1 біс», «КПІР-3» (С. Карацуба, Ю. Амбольд, С. Корольов, 1925), «КПІР-4» (М. Желєзников), усі планери були відзначені призами. Планер «Гриф» (М. Жемчужин, Д.Томашевич, А. Сорочинський) визнали одним із кращих. Улітку 1925 на «КПІР-5» (Д. Томашевич) здійснив свої перші польоти С. Корольов. Льотчик К. Яковчук на міжнар. змаганнях у Німеччині (1925) виборов 2-е м. на «КПІР-4». 1925 разом з гуртківцями КПІ будували свої планери військ. пілоти винищув. ескадрильї А. Юмашев («Ю-1») та В. Грибовський («Г-1»). 1925 згідно з Програмою розвитку планер. спорту в Україні при КПІ відкрито Курси інструкторів з планеризму (за браком коштів проіснували лише 2 місяці). 1925 відбувся випуск перших 5 інж.-авіаторів. Діяльність АНТТ створила відповідні умови для введення авіа-спеціалізації на мех. ф-ті КПІ. Серед видат. членів т-ва – М. Делоне, О. Котельников, В. Бобров, О. Граціанський, К. Калінін, Ф. Андерс, С. Корольов, Д. Томашевич, брати Касяненки, А. Люлька та ін.

Літ.: Касяненко А. До розвитку авіа-спеціалізації при Механічному факультеті КПІ // КПІ-КСГІ: 25 років. 1898–1923 рр.: Ювілей. зб. К., 1924; Дэлоне Н. Б. Рапорт директору КПИ о деятельности в КПИ воздухоплавательного кружка от 12. 07. 1909 г. // Из истории Киевского политехнического института: Сб. документов и матер. (1898–1917 гг.). К., 1961. Т. 1; Савин В. Авиация в Украине. Очерки истории. Х., 1995.

Т. П. Мороз

Стаття оновлена: 2001