Авіаційний спорт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авіаційний спорт

АВІАЦІ́ЙНИЙ СПОРТ – вид спорту, що охоплює літаковий, парашутний, планерний, авіамодельний, вертолітний, а також порівняно молоді види: дельтапланерний, парапланерний, ракетомодельний та ін. Історія А. с. почалася майже одночасно з народженням авіації. Міжнар. авіац. федерацію (FAI) засн. 1907, нині до її складу входять бл. 100 країн. Найбільшої масовості А. с. набув у технічно розвинених країнах. Історія А. с. в Україні пов’язана з періодом бурхливого розвитку авіації в 30-х рр. Розвивався планеризм (польоти планерів на г. Узун-Сирт у Коктебелі та ін.). В Україні утворилося декілька аероклубів Тсоавіахіму, де вчилися майбутні льотчики, планеристи, парашутисти, авіамоделісти, які згодом стали відомими авіаконструкторами й уславленими льотчиками. Розвиток авіац. пром-сті та наявність авіац. ВНЗів сприяли зміцненню укр. авіац. спорту. Після 2-ї світ. війни FAI встановила в авіац. спорті чіткий поділ на види відповідно до класів літальних апаратів (ЛА); жорсткі спортивні правила міжнародних змагань і періодичність їх проведення. У післявоєнні роки СРСР стає безумовним лідером світового авіац. спорту. В цьому велика заслуга укр. спортсменів. Значну частину збірної СРСР з усіх видів А. с. складали укр. спортсмени, багато їх стали чемпіонами та призерами чемпіонатів світу і Європи. Представники А. с. України об’єдналися у федерацію, яка є чл. FAI від 1992. Збірна команда України успішно виступає в літаковому, планерному, авіамодельному, дельтапланерному спорті у класі надлегких ЛА. На 1-х Всесвіт. авіаіграх (Туреччина, 1997) збірна України з усіх видів А. с. посіла призове місце. Нині в Україні діють 14 аероклубів Т-ва сприяння обороні України. Найбільші з них: Центр. аероклуб ім. О. Антонова в Києві, аероклуб ім. Гризодубової в Харкові, аероклуби в Луганську, Одесі, Донецьку, Львові. Є також самодіяльні авіац. тех. спорт. клуби, які розвивають по декілька видів авіаційного спорту, є клуби з одного виду спорту в різних містах, авіамодел. гуртки при аероклубах, обл. та міських ком-тах ТСОУ, підпр-вах, орг-ціях Мін-ва освіти та науки України.

Літ.: Письменный Я. Киев – Памир: Записки командира динамовского высокогорного спортивного перелета Киев–Хорог–Москва–Киев. К.,1935; Яковлев С. А. Спортивные самолеты. Москва, 1981; Егоров И. Н. Право на штурвал: Авиац. спорт СССР. Москва, 1982; Траман В. Г., Кобылинский Г. В. Врачебный контроль в авиационных видах спорта. Москва, 1982; Небо покоряется смелым: Сб. Москва, 1986; Балакин Н. Г., Винокуров А. Д. и др. Центр авиационного спорта: История Центр. аэроклуба им. В. П. Чкалова. Москва, 1989; Азарьев И. А. Опасные режимы полета дельтаплана. К., 1993; Калашников Н. Л. Отечественному планеризму 75 лет. К., 1999.

М. В. Захаров

Стаття оновлена: 2001