Авіаційний університет Національний (НАУ) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авіаційний університет Національний (НАУ)

АВІАЦІ́ЙНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т Національний (НАУ) – вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців авіаційної галузі. Створ. 1933 на базi кількох ф-тів Київ. полiтех. iн-ту, де у 1898 на механ. ф-ті розпочалася підготовка авіац. фахівців. Спочатку ін-т, що називався Київ. авіац., мав один ф-т – механiчний, на якому готували спецiалiстiв з експлуатацiї лiтакiв i двигунiв. На той час діяли кафедри літаків, авіадвигунів, наземних споруд та експлуатації авіаційної техніки. У 1947–65 ін-т називався Київ. ін-том цивіл. повітр. флоту, 1965–94 – Київ. iн-том iн-женерiв цивіл. авiацiї, 1994– 2000 – Мiжнар. ун-том цивiл. авiацiї. Від 2000 – сучасна назва. Нинi в НАУ функцiонують чотири ін-ти – інформ.-діагност. систем; заочного та дистанц. навчання; менеджменту та інформ. технологій; післядиплом. навчання; ф-ти – аеропортів; електроніки і телекомунікації; економіки та управління; довузівської підготовки; лінгвістики і права; інформатики; механічний; систем управління; військової підготовки. До складу ун-ту входять Київ. топографічний технікум, Київ. пром.-екон., Криворіз. і Слов’ян. авіац. коледжі, авіакосм. ліцеї в Києві та Лубнах. НАУ розмiщ. у 12 корпусах заг. пл. 140 тис. м2. У навч. процесі використовуються 19 літаків та вертольотів, 42 авіац. двигуни, 3 комплексні авіац. тренажери, 237 бортових систем та моделювальних стендів. Застосування бл. тисячі сучас. комп’ютерів і створення інформ. мережі дозволяє широко впроваджувати сучасні інформ. технології навчання. Нинi в ун-тi навч. понад 12 тис. студентiв. Навч. процес забезпечують 54 каф., на яких працює 6 чл. НАНУ, 125 д-рів н. та проф. і понад 450 канд. н. і доцентів. Серед викладачів – 17 засл. діячів н. і т. України, 13 лауреатів Держ. премій. В ун-тi навчаються сотнi iнозем. студентiв із 36 країн свiту. Науковці ун-ту досліджують процеси експлуатації, відновлення авіац. техніки, питання управління повітр. рухом, неруйнівні методи контролю, системотехніку, хімотологію, авіац. електроніку; працюють над вдосконаленням вироб. процесів на підпр-вах цивіл. авіації, комплексної автоматизації управління повітр. рухом, орг-ції тех. обслуговування і ремонту літаків, розробленням технологій відновлення авіац. обладнання тощо. Вагомим є внесок ун-ту в розроблення тренажерної техніки, зокрема для підготовки косм. польотів на Місяць та планети Сонячної системи. Ун-т видає зб. наук. праць. Від 1964 виходить багатотиражна г. «Авіатор». Університет. містечко складають навчал. корпуси, 11 гуртожитків, спорт. комплекс, їдальня, поліклініка, санаторій-профілакторій, Центр культури і мист-в, б-ка з книжк. фондом у 2,5 млн примірників, вид-во. Ун-т має авіаклуб та яхтклуб, бази відпочинку на Дніпрі і Чорному м. Діють аспiрантура та докторантура. Серед випускників НАУ – конструктор ракетно-косм. систем В. Челомей, дир. з-дів цивіл. авіації А. Кудрін, Г. Слєсаревський, кер. навч. закладів А. Комаров, Ж. Черненко, Д. Миронюк та ін., лауреати Держ. премій В. Крилов, Г. Майкопар, Я. Пархомовський, М. Вегера. Його очолювали видатні фахівці авіаційной галузі, зокрема М. Голего (1954–75), О. Аксьонов (1975–88), П. Назаренко (1988–98), В. Бабак (від 1998).

Р. О. Шевченко

Стаття оновлена: 2001