Авіаційно-космічна промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авіаційно-космічна промисловість

АВІАЦІ́ЙНО-КОСМІ́ЧНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – галузь промисловості, яка розробляє, випробовує та виробляє авіаційні та космічні літальні апарати й обладнання до них, засоби спорядження льотного складу (льотчиків і космонавтів), а також обладнання для наземного обслуговування й ремонту авіаційної та космічної техніки. Становлення А.-к. п. пов’язане з бурхливим розвитком на поч. 20 ст. наук. дослідж. повітр. простору й космосу, тех. можливостей сусп-ва, а також його оборон. і госп. потреб. У більшості високорозвин. країн світу А.-к. п. – одна з пріоритет. галузей пром-сті. Крім стимулювання науково- і військово-тех. прогресу, вона є одним із «каталізаторів» та «локомотивів» екон. розвитку держави і підвищення її обороно-здатності. Україна належить до восьми країн світу, які мають необхід. наук.-тех. потенціал для розробок і вироб-ва конкурентоспромож. авіац. техніки. На сьогодні найрозвинутішу А.-к. п. мають США, Росія, Велика Британія, Німеччина, Італія, Японія, Україна, Китай. Авіац. вироб-во розвивається і в Іспанії, Польщі, Чехії, Румунії, Бразилії, ПАР. Певних зусиль в розвитку авіац. пром-сті докладають Індія та Іран. За допомогою України Іран закінчує будувати сучасні авіапідпр-ва, що дасть йому змогу випускати пасажир. літаки Ан-140 для місц. авіаліній. Вироб-во авіац. техніки в Україні розпочалося з випуску авіац. двигунів «Дека» М-100 (1916, Олександрівськ, нині Запоріжжя) та серій пасажир. літаків К-1 (1925, Київ). Розвиток авіац. пром-сті як галузі нар. госп-ва розпочався в 30-х, а косміч. – у 50-х рр. 20 ст. Вагомий внесок у розвиток світ. А.-к. п. зробили видатні науковці й конструктори – уродженці України: Ю. Кондратюк (теорія космонавтики, використана в амер. проекті «Аполлон», 1919), О. Кудашев (літак-біплан з двигуном внутр. згоряння, 1910), І. Сікорський (літак С-6А, 1912), О. Журавченко (теорія бомбардування, 1914–18), Д. Григорович (перший у світі гідролітак-винищувач, 1916), К. Калінін (літак К-1, 1925); творчі колективи Харків. авіац. з-ду (1926), що випускали велетенський на той час (1933) бомбардувальник К-7 та перший безхвостий бомбардувальник (1936); О. Мікулін (авіац. двигуни), А. Люлька (двоконтур. турбореактив. двигун), О. Івченко (вертолітні двигуни), О. Антонов (від 1946 – 20 типів літаків Ан понад 100 модифікацій), С. Корольов (практ. космонавтика), В. Глушко (рідинні реакт. двигуни, 1961), Г. Кисунько (перша в світі протиракет. система, 1961), М. Янгель (ракетоносії); Б. Патон (перше електрозварювання в космосі, 1969), П. Балабуєв (літальні апарати транспорт. авіації), Ф. Муравченко (авіац. двигуни), С. Конюхов (ракетно-космічна техніка), Г. Кривов (авіац. технології). Авіац. пром-сть України проектує й випускає пасажир. і транспортні літаки, літаки спец. призначення, двигуни, радіо- електронне та ін. обладнання. До 1992 А.-к. п. України розвивалася в складі військ.-пром. комплексу СРСР. Відповідно до цього будувалася її наук.-тех. і вироб. кооперація, а також конверсія галузі. Від 1992 керування авіац.-косм. галуззю України здійснювало упр. авіакосміч. техніки Держ. ком-ту України з оборон. пром-сті та машинобудування (потім Мін-во машинобудування, військово-пром. комплексу і конверсії України та Мін-во пром. політики України). 1999 косміч. пром-сть у складі 17 підпр-в і орг-цій спец. управління перейшла в підпорядкування Нац. косміч. агентства України. До складу упр. авіац. пром-сті Мін-ва пром. політики України (нині Держ. ком-т пром. політики України) належать 40 підпр-в і орг-цій авіац. пром-сті, 16 з них розробляють і випускають готову продукцію, 13 – серійно виготовляють вузли, агрегати та комплектув. вироби для літал. апаратів і авіац. двигунів, решта 11 – це підпр-ва й орг-ції різного призначення. Понад 50 підприємств ін. галузей пром-сті беруть участь у літакобудуванні. А.-к. п. України має значний експорт. потенціал. Створ. зусиллями конструкторів Києва, Запоріжжя, Харкова в кооперації з підпр-вами Росії та Узбекистану літаки Ан-22 «Антей», Ан-124 («Руслан») свого часу були найбільшими в світі, а велетенський Ан-225 («Мрія») й досі не має собі рівних. До 1999 забезпечення комплектув. виробами нових вітчизн. зразків авіац. техніки на 85–90 % залежало від Росії та ін. країн СНД. Осн. розробник і виробник авіац. техніки в Україні – АНТК ім. О. Антонова. Його видат. розробкою в останні роки є військово-транспорт. літак Ан-70 (див. «Ан»). Київ. авіац. з-д «Авіант» будує Ан-32 в модифікаціях, Ту-334-100, Ан-70, Ан-124-100 («Руслан») і виконує гарантійне обслуговування своєї продукції, постачає до неї запчастини. Харківське державне авіаційне виробниче підприємство будує літаки Ан-72 й Ан-72П, модифікації літаків Ан-74, у перспективі – Ан-140. Авіац. двигунобудування України зосереджене в Запоріжжі на з-ді «Мотор-Січ», а розроблення авіац. двигунів – у машинобуд. КБ «Прогрес». Важливою ланкою в авіабудуванні є вироб-во сучасної бортової радіолокац. апаратури. В Україні її виробляє з-д «Радар». Основні розробники та виробники космічної техніки – КБ «Південне» ім. М. Янгеля та ВО «Південмаш» (Дніпропетровськ). Космічна (ракетно-космічна) пром-сть України має великий наук.-тех. і вироб. потенціал, який зосереджено у ракетобудуванні (зокрема вироб-во безпілотних косміч. апаратів для близького космосу) і радіоелектрон. приладобудуванні. Ця галузь має низку вироб-в, які відсутні в країнах СНД: міжконтинент. баліст. ракети, ракетоносії «Зеніт» і «Циклон», госп. косміч. апарати «Ресурс» та «Океан», системи керування ракетами та орбіт. станцією «Мир», оптико-електронні системи й прилади ракет, обладнання для вироб-ва композиційних волокон. 31 серпня 1995 за допомогою ракетоносія «Циклон» із космодрому «Плесецьк» (РФ) запущено перший укр. супутник «Січ-1». На поч. 1999 за міжнар. проектом «Морський старт» запущено укр. ракетоносій «Зеніт» з морської платформи. Найближчими десятиліттями на світ. ринок косміч. послуг, за прогнозами експертів, буде залучено кошти, еквівалентні бл. 100 млрд дол. США, із них до 30 % становитимуть замовлення на ракетоносії. Тому є підстави сподіватися на подальший розвиток експорт. потенціалу косміч. пром-сті України. Триватиме виготовлення нових ракет за проектом «Морський старт» (Україна, США, РФ і Норвегія); підготовка подальших запусків за міжнар. косміч. програмою «Глобалстар»; здійснюватиметься програма «Дніпро» (Україна й РФ); модернізуватимуться балістична ракета СС-18 і ракетоносій «Циклон», які передбачено використовувати для запусків із новоствор. космодрому в Бразилії. (Див. іл. на окремому аркуші).

Літ.: Самолетостроение: Сб. ст. под ред. С. В. Илюшина. Москва, 1931; Балык М. и др. Производство самолетов. К., 1940; Патон Б. Є., Кубасов В. М. Експеримент по зварюванню металів у космосі // Вісн. АН УРСР. 1970. № 6; Авиастроение. Москва, 1973; 1976. Т. 1, 2; Ершов В. Н. Теория воздушно-реактивных двигателей: Конспект лекций. Х., 1980; Воробьев В. М., Давиденко М. Ф. Надежность авиационного оборудования и безопасность полетов. К., 1983; Пышнов В. С. Основные этапы развития самолета. Москва, 1984; Жуков А. Н. Некоторые вопросы теории и проектирования авиадвигателей. Москва, 1990.

В. Й. Ольшевський

Стаття оновлена: 2001