Авлакоген - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авлакоген

АВЛАКОГЕ́Н (від грец. αὖλαξ (αὔλακος) – борозна і ge/nov – народження, походження) – епіплатформенна ровоподібна тектонічна структура розломного походження. Термін запропонував академік М. Шатський. Інша назва – ріфтоген. Утворюється внаслідок розтягнення земної кори шириною від кількох десятків до сотень кілометрів, довжиною в сотні і тисячі кілометрів і глибиною занурення 1–6 км. А. складається з системи скидів і грабенів, які ступінчасто знижуються до осьової частини. Грабеноподіб. прогин (западина) звичайно заповнюється потуж. товщами континент. осадово-вулканогенними або морськими відкладами, які з часом можуть бути дислоковані. У процесі розвитку А. мають симетр. або асиметр. будову, можуть роздвоюватися, змінювати орієнтацію, сполучатися з ін. глибин. розломами. Такі структури називаються лінеаментами, або мегарифтами. З А. часто пов’язані родовища нафти, газу, кам’яної солі та ін. корис. копалин. У межах України характерною авлакогенною структурою є Дніпров.-Донец. А.

Літ.: Шатский Н. С. Избранные труды. Москва, 1964. Т. 2; Гавриш В. К. Глубиннные разломы, геотектоническое развитие и нефтегазоносность рифтогенов. К., 1974; Белоусов В. В. Геотектоника. Москва, 1976.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2001