Авраменко Василь Кирилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авраменко Василь  Кирилович

АВРА́МЕНКО Василь Кирилович (10(22). 03. 1895, с. Стеблів, нині смт Корсунь-Шевченків. р-ну Черкас. обл. – 06. 05. 1981, Нью-Йорк, 04. 05. 1993 перепохов. у Стеблеві) – хореограф, актор, продюсер, дослідник і знавець українських танців. Закін. вечірні учит. курси на Далекому Сх., м. Владивосток (1913). Дебютував у лютому 1918 на сцені Київ. театру М. Садовського у спектаклі «Катерина» М. Аркаса (роль Першого хлопця), згодом виступав у концерт. виставі, присвяч. пам’яті Т. Шевченка (березень 1918, Київ) та виставі «Мати-наймичка» І. Тогобочного. 1919–20 – актор профес. театру М. Садовського (Київ, Вінниця, Кам’янець-Подільський). 1922 організував школу нар. танцю у Львові, 1923 – у Луцьку, Кременці, Рівному, 1924 – у Холмі. Від грудня 1925 жив у Канаді, де заснував і очолив Гол. рухому школу, в якій навчалися театр. мистецтва і хореографії; від 1928 – у Нью-Йорку. У 20–50-х рр. гастролював із ансамблем укр. нар. танцю країнами Європи, Америки; в Австралії, Ізраїлі. Виступав на сцені «Метрополітен-опера» в 1931, 1935 – у Білому домі (Вашинґтон). Елементи шевченків. поезії покладено в основу таких танців, як «Запорозький герць», «Катерина херсонська», «Козак сольний», «Великодня гаївка» та ін. До його автор. композицій належать танки «Козачок подільський», «Гопак колом з вільним сольом», «Гречаники», «Коломийка-сіянка», «Великодня гаївка», «Метелиця в’юча», «Гопак парубоцький», «Танок Гонти», «Журавель весільний», «Чумак», «Запорозький герць», «Аркан коломийський», «Чумачок», «Гонивітер», «Танок Довбуша» та балетні картини «За Україну», «Чумаки», «Січ отамана Сірка», «Великдень на Україні», «Русалки» та ін. 1936 заснував і очолив власну кіностудію у Нью-Йорку, де були поставлені фільми за п’єсами укр. драматургів-класиків: «Запорожець за Дунаєм» (за однойм. оперою С. Гулака-Артемовського), «Наталка Полтавка» (за однойм. оперою М. Лисенка), «Маруся Богуславка», багато фольклор. фільмів. Найвидатніша робота в цій галузі – звуковий фільм «Тріумф українського танцю» (1954), над яким А. працював 25 років. Автор підручника «Українські національні танки, музика і стрій» (Вінніпеґ, 1947). У Нью-Йорку створено фонд В. Авраменка. У Києві 1991 відбулася докум. виставка «З українським танцем по світу»; 1993 у Києві, Стеблеві – міжнар. наук.-практ. конф. «Василь Авраменко та укр. культура».

Літ.: Книш І. Жива душа народу. Вінніпеґ, 1946; Луців В. Незабутній Василь Авраменко у моїй пам’яті // Альманах УНС на рік 1987. Джерсі- Сіті; Нью-Йорк, 1987; Коць М. Василь Авраменко // Музика. 1993. № 4; Барабан Л. Василь Авраменко – митець і громадянин // СіЧ. 1993. № 9; Станішевський Ю. Лицар, який уславив Україну // КіЖ. 1993, 28 серп.; Волков М. Пам’яті Василя Авраменка // Там само. 1995, 6 груд.; Повернення Василя Авраменка // ЛУ. 1995, 6 квіт.; Верховинець Я. Захоронений гопак // Київ. 1996, № 7/8; Пащенко В. Василь Авраменко повернувся на Батьківщину // Уряд. кур’єр. 1996, 17 верес.; Погребенник Ф. Корифей українського танцю. (Спроба осмислення мистецтва В. Авраменка у наук. літ-рі.) // НТЕ. 1997. № 2/3; Туркевич.

В. К. Борисенко

Стаття оновлена: 2001