Авраменко Віталій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Авраменко Віталій  Григорович

АВРА́МЕНКО Віталій Григорович (03(16). 08. 1912, с. Станіслав, нині Білозер. р-ну Херсон. обл. – 24. 09. 1974, м. Ніжин Черніг. обл.) – актор, режисер. Засл. арт. УРСР (1952). Навч. у Київ. муз.-драм. ін-ті. Працював у театрах: Київ. укр. драм. ім. І. Франка (1932–34), Київ. обл. укр. муз.-драм. ім. П. Саксаганського (1936–41, 1960– 64 – його очолював, м. Біла Церква), на Київ. кіностудії худож. фільмів (1941–42, м. Ашхабад), у Запоріз. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Щорса (1942–53). 1944–45 – кер. фронт. концерт. бригади, яка виступала в частинах 4-го Укр. фронту. Очолював Закарп. (1953–60, Ужгород), Ніжин. (1964–74) укр. муз.-драм. театри. За сорок років на сцені різних театрів зіграв понад 150 ролей. Актор великої майстерності та широкого творчого діапазону.

Ролі: Микола («Украдене щастя» І. Франка), Пузир («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Фердинанд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Ляшенко («Не судилось» М. Старицького), Окайомов («Машенька» О. Афіногенова), Мирослав Сердюк («Дума про Морозенка» М. Стельмаха), Іларіон («Я, моя бабуся, Іліко та Іларіон» Н. Думбадзе), Вічний («Голубі олені» В. Коломійця) та ін.

Вистави: «Як гартувалася сталь» за М. Островським (1950), «Її друзі» В. Розова (1952), «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (1953), «Кремлівські куранти» М. Погодіна (1965), «Мати-наймичка» за Т. Шевченком І. Тогобочного, «На людному місці» О. Островського, «Весілля в Малинівці» О. Рябова, Л. Юхвіда (усі – 1966), «Тиха українська ніч» Є. Купченка, «Сині роси» М. Зарудного, «Яків Батюк» П. Лубенського, М. Шуста (усі – 1967), «Дай серцю волю – заведе в неволю» М. Кропивницького (1967, зіграв роль Івана), «Голосіївський ліс» В. Собка (1969) та ін.

Г. В. Самойленко

Стаття оновлена: 2001