Аврахов Григорій Герасимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аврахов Григорій  Герасимович

АВРА́ХОВ Григорій Герасимович (05. 02. 1922, с. Попельнасте, нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл.) – літературознавець, текстолог. Учасник 2-ї світ. війни. Канд. пед. н. (1958). Закін. Криворіз. пед. ін-т (1951). Працював у Черкас. пед. ін-ті (1956– 64), останні два роки – деканом філол. ф-ту. 1965–69 – зав. каф. укр. літ-ри, декан філол. ф-ту Ніжин. пед. ін-ту. 1971–73 – проректор Київ. ін-ту культури; від 1992 – викл. літ-ри в Київ. ін-ті удосконалення вчителів. За передачу до Чехословаччини фотокопії праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» звільнений з посади із забороною працювати у ВНЗах, друкуватися; було відхилено вже рекоменд. до захисту його доктор. дис. про творчість Лесі Українки. А. – ред. і автор коментарів 2-том. вид. «Леся Українка. Твори» (К., 1970, вступну статтю вилучено цензурою), кн. «Леся Українка. Семінарій» (К., 1971). В умовах жорсткої «опіки» КДБ здійснив дослідж. «Лірика Лесі Українки: проблеми текстології та історії друку» (1979, самвидав на правах рукопису). Автор низки статей про Т. Шевченка, серед яких – новатор. розкодування деяких текстів – «Архивірш трагічної перестороги (“Мені однаково, чи буду...”) та його коментатори», «Одна із недосліджених поезій Т. Шевченка “У перетику ходила”». Опублікував низку статей про Лесю Українку, досліджував творчість (переважно поетику форми) М. Старицького, Олени Пчілки, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського, О. Гончара, М. Шумила, Є. Маланюка, О. Ольжича, Яра Славутича, Л. Забашти, І. Чендея, Григора Тютюнника. Автор літ.-крит. статей про поезію постшістдесятників, теор. засади укр. сонетарства, новелістики. Окремі праці друковано в Чехії, Словаччині, Великій Британії.

Пр.: Вивчення драми-феєрії «Лісова пісня» в школі. К., 1957 (співавт.); Художня майстерність Лесі Українки: Лірика. К., 1964 (співавт.).

Літ.: Григорій Аврахов // СіЧ. 1993. № 2; Гнатенко В. «За титулами й чинами не ганявся». Григорієві Аврахову – 75 // ЛУ. 1997, 20 лют.; Ткач М. На грані самопожертви! // УС. 1997, 27 берез.; Гнатенко В. «Прислужництва не сповідував...» // Освіта. 1997, 26 берез., 2 квіт.

Л. Г. Рева

Стаття оновлена: 2001