Аврущенко Володимир Ізраїлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аврущенко Володимир  Ізраїлович

АВРУ́ЩЕНКО Володимир Ізраїлович (псевд. – Грустний; 17. 07. 1908, м-ко Ямпіль, нині смт Сум. обл. – вересень 1941, с. Меченки Пирятин. р-ну, похов. у брат. могилі в с. Кейбалівка Пирятин. р-ну Полтав. обл.) – поет, перекладач, журналіст. Чл. СП СРСР (1936). Середню освіту здобув у Полтаві. Переїхавши 1927 до Москви, навч. на Вищих літ. курсах Наркомосу (1936–37), Літ. ін-ті (1937). Писав рос. мовою. Друкуватися почав від 1923. Перші вірші написав під впливом Т. Шевченка і укр. нар.-пісен. творчості. Перекладав рос. мовою твори укр. поетів В. Сосюри, Л. Первомайського, осетин. поета К. Хетагурова та ін. Друкувався в укр. пресі. 25 червня 1941 добровільно пішов на фронт, працював у ред. г. «Боевой поход» 5-ї армії. Загинув, перебуваючи у групі прикриття. 1971 посмертно опубл. книга віршів «Клятва». Окремі твори увійшли до колектив. зб. «Строка, оборванная пулей» (К., 1976).

Тв.: Фабрика на пойме. Москва, 1931; Четвертый батальон. Москва, 1932; Полтава. П., 1935; Сады. К.; О., 1937; Клятва. Москва, 1971.

Літ.: Мойсеєв О. Слово про поета і друга // Зоря Полтавщини. 1978, 11 жовт.; Журналісти йшли в бій. К., 1995; Буцевицький В. Аврущенко Володимир Ізраїлович // Українська журналістика в іменах. Л., 1999. Вип. 6.

П. П. Ротач

Стаття оновлена: 2001