Австралія, Австралійський Союз (Australia; Commonwealth of Australia)

АВСТРА́ЛІЯ, Австралійський Союз (Australia; Commonwealth of Australia) — держава на материку Австралія, острові Тасманія, а також невеликих прилеглих островах. Здійснює контроль над о-вами: Норфолк, Херд, Макдональд, Різдва, Кокосовими та ін. Сх. узбереж­жя омивають Коралове і Тасманове моря Тихого океану; решта — Індій. океан та його частини — Тиморське і Арафурське моря — на Пн. і Велика Австралій. затока — на Пд. Площа 7,68 млн км². Насел. 19,435 млн осіб (2001). Європейці складають 93,5 % (здебільшого англійці та ірландці), виходці з Азії — 5 %, аборигени і жителі о-вів Тор­ресової протоки — 1,5 %. Офіц. мова — англ. Віро­сповіда­н­ня: католики — 26 %, англікан. церква — бл. 30 %, проте­станти — 20 %, православні — 4 %, юдеї, буд­дисти, мусульмани. Столиця — Канбер­ра (304 тис. жит., 1995). Найбільші міста: Сідней (3,7 млн осіб), Мельбурн (3,2 млн, Брізбен (1,4 млн), Перт (1,2 млн), Аделаїда (1,08 млн). А. — федерація у складі 6-ти штатів і 2-х територій входить до Британ. Спів­дружності. Глава держави — король або королева Великої Британії (від 1952 — Єлизавета ІІ), їх пред­ставляє генерал-губернатор. Законодав. орган — двопалат. парламент (сенат і палата пред­ставників); виконав. — уряд на чолі з премʼєр-міні­стром. Грош. одиниця — австрал. долар. На Сх. прибережну рівнину від­окремлює від центр. частини країни Великий Вододіл. хребет (серед. вис. 1200 м), частину якого складають Блакитні гори і Австрал. Альпи з найвищою вершиною А. — г. Косцюшко (2228 м). На Зх. — плоскогірʼя, оточене хребтами, вис. яких бл. 450 м. За­ймає майже 1/2 площі материка. На Пн. Зх. — плоскогірʼя Кімберлі вис. понад 900 м. Центр країни за­ймають просторі рівнини з трьома пустелями — Великою Піщаною, Великою пустелею Вікторія і пустелею Ґібсона — та Центр. низовина. На Пд. — практично без­людна рівнина Нал­ларбор з великою кількістю печер, тунелів. На Пд. Сх. є згаслі вулкан­ні кратери. Осн. річки протікають у сх. частині А., найбільша з них — Мур­рей (Маррі), разом із притокою Дарлінґ має довж. 5300 км. Річки центр. і зх. частини в сухий сезон пере­сихають. На Пд. роз­кинулася мережа солоних озер: Ейр, Тор­ренс, Фром, Ґерднер — залишки великого внутр. моря.

Клімат країни змінюється від троп. — на Пн. до помір. — на Пд. Тропіч. регіон, що охоплює майже 40 % тер. континенту, має дві пори року: жарку й вологу (дощі випадають у лютому та березні) і теплу та суху. Середньоміс. температура влітку в пн. і центр. частинах А. від +27 °С до +29 °С. Пд. А. має чотири пори року. Січень, лютий — найтепліші місяці, пере­січна температура — від +18 °С до +21 °С. Найхолодніші місяці — червень, липень, від­повід­но +10 °С, а в Австрал. Альпах — 2 °С. У деяких регіонах щорічно бувають періоди засух (унаслідок чого виникають лісові пожежі, одна з найбільших сталася 1994 у шт. Новий Пд. Вельс) або паводків. Своєрідні флора і фауна континент. частини А.: із 22000 видів рослин бл. 90 % — ендеміки. Майже 2000 видів завезено. Більшість рослин А. вічнозелені. Пальми і папороті ростуть разом з дубом, ясенем, березою. У лісах Пд. Сх. і Пд. Зх. пере­важає евкаліпт, якого налічується понад 500 видів, окремі дерева сягають вис. 90 м. В А. зро­стає також понад 500 видів акації (квітка золотої австрал. акації зображена на її гербі). Фауна А. не менш різноманітна й унікальна. Багато водиться ссавців, що кладуть яйця, — качконіс, єхидна, або колючий мурахоїд та ін.

Більшість із місц. ссавців — сумчасті, найві­доміші серед них — кенгуру (50 видів), опосум і коала. Однією із типово австрал. тварин є собака динго. У нац. парку Улуру лежить найбільший моноліт у світі — 348 м вис. і периметром 9 км ; Великий Барʼєрний риф, що про­стягається на 2010 км уздовж сх. узбереж­жя А., — найбільше коралове утворе­н­ня в світі.

Аборигени А. мігрували на континент з Пд.-Сх. Азії бл. 40 тис. років тому. Хоча китайські, малайські, індонезій. та араб. мореплавці, можливо, висаджувалися на пн. березі А. до 1000 р. н. е., Зх. ді­знався про неї лише в 17 ст. Доти вона існувала як міфічна земля, пошуки якої вело чимало мореплавців. Першими з європейців від­крили континент гол­ландці на поч. 17 ст., однак через його від­даленість від­мовилися колонізувати. Повне дослідж. лише на поч. 19 ст. завершили британці. До 1830 Велика Британія під­порядкувала собі весь континент. Від серед. 19 ст. (з від­кри­т­тям золота, роз­витком вівчарства) збільшилась кількість пере­селенців з Великої Британії. У січні 1901 створ. федерацію з шести колиш. англ. колоній, що отримала права домініону. 1967 цивіл. права на­дані австрал. аборигенам. А. — чл. ООН і всіх спеціаліз. агентств цієї організації, Організації екон. спів­робітництва й роз­витку, ГАТТ/СОТ, АТЕС, двох військ.-політ. блоків — АНЗЮС (ANZUS: Australia, New Zealand, United States) та АНЗЮК (ANZUK: Australia, New Zealand, United Kingdom). А. — країна з високороз­виненою багатогалуз. економікою, 75 % якої припадає на сферу обслуговува­н­ня. ВВП на душу насел. — 16200 дол. США. А. має значні поклади паливно-енергет. і мінер. сировини (за низкою позицій посідає чільні місця у світі). Серед них — камʼяне і буре вугі­л­ля (25 % запасів країн Заходу), уран (27,5 %), боксити, залізна і марганц. руди, цинк, свинець, титан, золото та ін. Річний видобуток осн. природ. копалин: заліз. руди — 100 млн т, вугі­л­ля — 150 млн т, нафти — 30 млн т, природ. газу — 16 млрд м³. Бокситів видобувається бл. 40 % усього видобутку країн Заходу. А. — осн. екс­портер марганц. руди (видобуток — 2 млн т); виробляє 6–7 % рафінов. свинцю; 27% титан. концентрату від заг. виробництва у країнах Заходу. Сукупне виробництво пром. галузей становить 14,4 % всієї виробленої продукції та 32 % ВНП щорічно. Серед них найроз­виненішими є харч., легка, хім., електротех., маш.-буд., металург., автомобілебудівна галузі, а також точне приладобудува­н­ня, нафтопереробка тощо. Гол. пром. р-н А. — Пд. Схід (шт. — Новий Пд. Вельс, Пд. Австралія, Вікторія), на який припадає понад 75 % продукції оброб. промисловості. У с. госп-ві зайнято 5 % працез­даного населе­н­ня.

Бл. 60 % продукції екс­портується, що дає прибл. 40 % усіх валют. надходжень. Країна пере­буває на 11-му місці в світі серед екс­портерів с.-г. продукції. Земел. угі­д­дя з багаторіч. культурами за­ймають 6 % тер. країни, луки та пасовища — 58 %. Провід­на роль належить тварин­ництву, гол. чином вівчарству. Рослин­ництво спеціалізується на вирощуван­ні пшениці, цукр. тростини, тютюну, чаю, кавового дерева, тропіч. фруктів та овочів. Гол. екс­порт­на культура — пшениця, під якою зайнято більше половини посівних площ. Роз­винуте плодівництво (ананаси, банани, цитрусові, яблука), вино­градарство. А. посідає перше місце в світі з виробництва та екс­порту високо­якіс. вовни, четверте — пшениці, восьме — екс­порту цукру, одне з провід. — з виробництва і екс­порту мʼяса та молоч. продуктів. Гол. порти — Сідней, Мельбурн, Ньюкасл, Фрімантл. Осн. товарні позиції екс­порту: с.-г. продукція (вовна, пшениця, мʼясо, масло, сир, фрукти, цукор — бл. третини екс­порту), мінер. сировина і паливо (руди кольор. металів, камʼяне вугі­л­ля, залізні руди, боксити — майже 45 % екс­порту країни). Осн. торг. партнери А. — Японія, США, країни ЄС, Нова Зеландія, країни АСЕАН.

У Сіднеї — музей А. (від­критий 1827), який має багату колекцію екс­понатів природн. історії та антропології; нац. мор. музей, худож. галерея Нового Пд. Вельсу; у Мельбурні — нац. галерея Вікторії, має цікаву екс­позицію європ. і австрал. митців; королів. ботан. сад і нац. гербарій. Серед памʼяток — у Фрімантлі, най­старішому місті А. — зразки колоніал. архітектури; у Перті — англікан. і катол. собори; в Аделаїді — англікан. собор св. Петра, катол. собор св. Франсіса Ксавʼєра; у Мельбурні — собор св. Патрика, Королів. монет. двір. Гол. курортні міста роз­таш. на сх. узбереж­жі: Таунсвілл, Туеумба і найпопулярніший — Золотий Берег, ві­домий морським парком з акулами і дельфінами.

Від­носини з Україною. А. ви­знала незалежність України 26 грудня 1991. Дипломат. від­носини встановлено шляхом обміну нотами від 4 січня 1992 та 10 січня 1992. Сучас. стан дво­сторон­ніх екон. від­носин між Україною та А. характеризується такими показниками (млн дол. США, 2000): екс­порт — 0,6, імпорт — 11, товарообіг — 11,6. Укр. діаспора в А. за різними оцінками нараховує від 25 до 30 тис. осіб. Перші укр. поселенці в А. зареєстр. 1820. Перед 1-ю світ. війною українці прибували до А. у складі емі­грант. груп з Росії; це були пере­важно робітники залізнич. та корабел. компаній, які оселялися у Квінсленді, зокрема в столиці шт. Брісбен, працювали в промисловості та с. госп-ві. Тоді створ. Укр. робітн. клуб у Квінсленді. Один із діячів клубу В. Харченко організував театр. трупу, що по­ставила першу укр. ви­ставу в А. — «Назар Стодоля». Видат. по­ста­т­тю в укр.-австрал. взаєминах є М. Миклухо-Маклай. Масова еміграція до А. українців — з числа політ. біженців, пере­міщених осіб, що пере­бували в таборах на тер. Німеч­чини, — почалася 1948. Виникли укр. громади в Пд. А. (1949), Вікторії (1949), Новому Пд. Вельсі (1949), Квінсленді (1949), Зх. А. (1950), Тасманії (1954) та столичній тер. — Канбер­рі (1950). У червні 1950 укр. громад. організації утворили ко­ординац. центр — Обʼ­єдн. українців Австралії, пере­йменоване 1953 в Союз укр. організацій А. Українці в А. прагнули не лише зберегти свою нац. ідентичність, а й виконати місію політ. (антикомуніст.) еміграції. Вони подавали інформацію англ. мовою про укр. життя, зокрема про прагне­н­ня до визволе­н­ня від рос. панува­н­ня; публічні б-ки поповнювались літ-рою про Україну; від­крито лекторати й академ. центри укр. студій (університети Макворі в Сіднеї та Монаша в Мельбурні). Діяло НТШ, Товариство приятелів творчості М. Зерова в А. Осн. зуси­л­ля укр. діаспори в А. були спрямовані на культурну працю, плека­н­ня й пошире­н­ня нар. культури, україно­знавства, оригін. творчості в царині літ-ри, театру, образотвор. мистецтва, музики, науки та інше. В А. діяли Укр. театр малих форм ім. В. Блавацького (від 1950, Аделаїда), Театр ім. Леся Курбаса при Укр. громаді Вікторії (УГВ; від 1951, Мельбурн), Укр. драм. гурток ім. В. Блавацького (від 1953, Вікторія), Укр. муз. театр ім. М. Лисенка при УГВ, драм. гурток «Червоні маки» (від 1984, Сейнт-Албанс), Укр. мистецьке товариство (від 1952, Сідней), Обʼ­єд­на­н­ня культур. сил Зх. Сіднею (від 1958), Драм. секція ім. М. Заньковецької (від 1962, Новий Пд. Вельс), Драм. гурток ім. Лесі Українки (від 1956, Зх. Австралія) та інші. Найві­доміші укр. театр. діячі А. — Я. і Є. Андруховичі, А. Кривецький, Р. Василенко (Аделаїда); С. Крижанівський, С. та І. Залеські, Я. Гевко, К. і Д. Любарські, І. Миколаєнко та М. Малиш-Федорець (Мельбурн); Я. Масляк, С. Хвиля, В. Подригуля, Л. Гаєвська (Сідней) та інші. Діяли муз. ансамблі: дівочий ансамбль «Ластівка» (засн. 1957, кер. Л. Гаєвська-Денес); дитячий оркестр в Бал­лараті (утвор. у 1960-х рр., кер. К. Косенко); оркестр Спілки укр. молоді «Трембіта» у Мельбурні (засн. 1984, кер. І. Рудевич-Дудій та К. Косенко); молодіж. оркестр у Перті (засн. 1950, кер. І. Джуфер, у 1972–80 — М. Менцінська); оркестр М. Ґутея «Каштани» (засн. 1990) та ін.; хор. колективи: «Чайка» (Мельбурн), «Боян» (Сідней), «Гомін» (Аделаїда), «Бандура» (Перт), громадський хор Укр. громади Квінсленду (Брісбен) та ін. В укр. громаді діяло понад два десятки художників, графіків, скульпторів: П. Кравченко, В. Лапа, Т. Мес­сак, М. Садовський, В. Цибульський, Л. Денисенко, М. Кміт, В. Савчак, Я. Ляхович, М. Окопний, М. Чорній та ін. Існує Спілка укр. образотвор. митців Австралії, яку засн. 1967 С. Мисько. Діяли літ. організації, зокрема Літ.-мист. клуб ім. В. Симоненка у Мельбурні (1954– 58 і від 1966) під керівництвом Д. Нитченка; мовно-літ. гурток при осередку НТШ в Аделаїді. Серед поетів — З. Когут, О. Чорно­бривець (Л. Далека), В. Онуфрієнко, Г. Вишневий, Б. Коваленко, В. Дубів, О. Терлецька, М. Лисенко, І. Романовська; прозаїків: М. Лазорський, Д. Нитченко, С. Домазар, Ю. Борець, К. Каздоба, Б. Сірко, Л. Вакуленко, В. Сокіл, О. Ткач та ін.; драматургів: А. Микита, Я. Масляк та ін.; літературо­знавців: Д. Нитченко, М. Павлишин, Г. Кошарська, А. Берегуляк, С. Мицак, П. Савчак та ін. Україно­знавчим шкільництвом опікувалася Укр. центр. шкільна рада в А., яка роз­горнула ви­да­н­ня під­ручників. Активною була видавнича діяльність українців в А. Крім попул. ви­дань політ. і освіт. характеру, видавалися твори укр. письмен­ників з діаспори та дис­кримінованих літераторів України. Нині 80–85 % українців А. є власниками будинків з присадиб. ділянками; за рівнем заробітку належать до серед. груп з-поміж усіх емі­грантів. Порівняно мало українців створили власні малі й великі під­приємства. Є кілька десятків невеликих агенцій з продажу нерухомого майна, бл. 30 малих торг. та інж.-ремонт. і понад 20 інж.-технолог. і буд. під­приємств. Понад 60 укр. лікарів та мед. персоналу зареєстровані в Ukrainian Professional & Business Dіrectory of Australia (1991). Існують професійні товариства лікарів, інж., юристів. Чимало бізнесменів та професій. людей належать до т-в укр. професіоналів і під­приємців окремих штатів, які спільно видавали неперіод. вид. Ukrainian Professional & Business Directory of Australia (1987–91, 6 вип.). Організована екон. діяльність проявилася гол. чин. у кредит. спілках, які роз­винулися на­прикінці 1950-х рр. Членство в кредит. ко­оперативах А. високе (прибл. 1/3 всіх українців, тоді як у США — прибл. 1/10, а в Канаді — 1/15). Зі своїх прибутків кредитні спілки жертвували на громадські, культурні і реліг. цілі бл. 160 тис. дол. щороку. Вони обʼ­єд­налися в Раду укр. ко­оперативів А. Слабше роз­вивалися некредитні кооп. організації. Укр. громади штатів та кра­йові організації різного типу обʼ­єд­нуються в СУОА. Важливим елементом організ. життя українців А. є церква — укр. греко-катол. та правосл. в її кількох під­порядкува­н­нях. Продовжують свою діяльність нар. доми (як правило, осередки громад), школи, організації молоді — «Пласт» і СУМ, деякі спорт. клуби, Союз українок Австралії. Виходять два тижневики: «Церква і Життя» і «Вільна Думка». Асоціація україністів А. випускає «Бюлетень» («News letter»). 2000 у Сіднеї проходили ігри 27-ї Олімпіади, в яких взяли участь 239 укр. спортс­менів, які змагалися у 19-ти видах спорту і завоювали 23 медалі: 3 золоті, 10 срібних та 10 бронзових. Золоті нагороди здобули Я. Клочкова (двічі) та М. Мільчев. Цього ж року від­булися й 11-ті Параолімпій. ігри, на яких 67 укр. спортс­менів-інвалідів вибороли 37 медалей, з них три золоті, 20 срібних та 14 бронзових. Олімпій. чемпіонами стали Ю. Андрюшин, О. Мащенко та О. Ясиновий.

Література А. в Україні. Ви­вче­н­ня літ-ри А. в Україні започаткував І. Франко. 1910 він опублікував у «Літературно-науковому віснику» власні перекл. оповідань австрал. письмен­ників Е. Дайсона, Е.-Б. Годжа, А.-Г. Дор­рінґтона, А.-Г. Дейвіса, Дж. Пойнтона, Века, Кодака, Дж.-Г. Ґріна, П. Купіда і перед­мову до них. 1933 Україну від­відала К.-С. Причард, яка присвятила їй окремі роз­діли у кн. «Справжня Росія» (1934). По 2-й світ. війні сюди при­їздили А. Маршалл, Е.-Д. Кʼюзек, Дж. Вотен та ін. Від серед. 50-х рр. в Україні окремими ви­да­н­нями і в періодиці опубл. твори Г.-А. Лоусона, К.-С. Причард, Е.-В. Палмера, Е.-Д. Кʼюзек, А. Маршал­ла, П.-В.-М. Вайта, Ф.-Д. Дейвісона, Н. Шюта, М.-Л. Веста, Ф. Філі­псона, Т. Шеп­пард, Д.-А. Стюарта та ін. Ви­дано «Сучасну австралійську повість» (К., 1982). Укр. мовою твори австрал. письмен­ників пере­кладали Н. Боровик, О. Ночевська, О. Мокровольський, В. Ружицький, М. Троян, І. Стешенко, М. Пінчевський, І. Лещенко, Л. Солонько, С. Наливайко, С. Тельнюк, А. Муляр, О. Матвієнко, С. Зарудний та інші.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю