Автентичний фольклор

АВТЕНТИ́ЧНИЙ ФОЛЬКЛО́Р (грец. αὐϑεντικός — справжній та англ. folk lore — букв. народне зна­н­ня) — усна народна колективна творчість, повʼязана з конкретним середовищем виникне­н­ня та побутува­н­ня. Пере­дається від поколі­н­ня до поколі­н­ня окремими виконавцями (майстрами слова, співу, гри) та колективами. Автентичний фольклор охоплює мовле­н­ня, музику, танець, жести, гру на народних інструментах, а також матеріальний антураж, що су­проводжує виконавське дійство (одяг, народні інструменти, знаря­д­дя праці, на­приклад, веретена, коси, рублі, ритуальні символи-знаки — хліб, вінки, крашанки, вертеп тощо). У синкретичній єд­ності художніх та побутових елементів автентичний фольклор виявляється в календарно-обрядовій та родин­но-обрядовій творчості — колядках, веснянках, купальських, петрівчаних, обжинкових, весільних, похорон­них обрядах; у родових і жанрових циклах — пісен­ному (билини, думи, балади, пісні-хроніки), прозовому (оповіді, легенди, анекдоти, прислівʼя) епосі; народній ліриці, драматично-ігрових жанрах (ігри, хороводи, народний театр); народній хорео­графії та танцювальній музиці (козак, коломийка, гопак, аркан, полька тощо); народному інструментарії та інструментальній музиці (для обрядів, танців, слуха­н­ня). Автентичний фольклор зберігає національні риси, особливості говірки конкретної території, виявляє тенденцію до не­змін­ності усталеного репертуару (пісен­ного, прозового, хорео­графічного, ігрового тощо) та збереже­н­ня локальних традицій виконавства (артикуляції, музики, особливостей гри на народних інструментах, агогіки — сповільнених чи при­скорених темпів викона­н­ня пісень, танців), роз­маї­т­тя темброво-регістрових барв, ономатопеїчних вигуків, шумів тощо. Містить глибин­ний шар онтогенічних елементів духовної та матеріальної культури етносу і найкраще зберігається в природному, перед­усім сільському, середовищі. В Україні автентичний фольклор зберігся у центральному Подні­провʼї, особливо в окремих ра­йонах Черкаської, Полтавської, Київської областей, у пів­нічно-західному Поліс­сі, Карпатах. Пере­несений у сценічні форми, він по­ступово втрачає ознаки автентичності.

Завантажити статтю