Автовокзал - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Автовокзал

АВТОВОКЗА́Л (від авто… і вокзал) – комплекс споруд для обслуговування пасажирів на кінцевих і вузлових пунктах маршрутів руху пасажирського автомобільного транспорту. А. містить пасажир. споруди, внутр. транспортні території і привокз. площі. У споруді А. розміщуються: пасажир. зал з квитк. касами, приміщення для пасажирів з дітьми, камера зберігання ручної поклажі та багажу, кафетерій, громад. вбиральні, службові приміщення (диспетчерська, кімната для водіїв, кімната адміністрації тощо). На внутр. боці А. розташ. перони посадки і висадки пасажирів, місце для відстою автобусів між рейсами і, за необхідності, засоби тех. огляду та миття автобусів. Перони А. можуть бути прямолінійні або гребінчаcті; останні мають відносно меншу довжину і використовуються при великій кількості відправлень і прибуття автобусів. Розрахунковими показниками А. є добове відправлення пасажирів і годинне відправлення автобусів. Найнижча межа місткості А. – 100 осіб, при розрахунковому добовому відправленні пасажирів від 1000 до 4000 осіб. А. будують також на 200, 300, 500 осіб. А. місткістю 500 осіб побудовані у Херсоні, Львові, Одесі, Миколаєві, Черкасах, Полтаві, Ялті тощо. Керування рухом автобусів по тер. А. здійснюється з пульта диспетчера за допомогою АСК. Пасажирів інформують про прибуття та відправлення автобусів по радіо, за допомогою світлових табло і покажчиків. Для зручності пасажирів, які користуються кількома видами транспорту, будуються об’єднані вокзали: залізнично-автобусні, автобусно-річкові тощо. В Україні рац. плануванням виділяється багатоповерховий А. у Дніпропетровську (1984–90), з просторовими інтер’єрами, прикрашеними мозаїчними панно, в комплексі з готелем, кафе і баром. За кордоном будують багатоповерхові А. з комплексними перонами посадки і висадки пасажирів для різних видів транспорту в середині будівлі на наземних та підземних поверхах (Нью-Йорк, Чикаґо, Брюссель, Лос-Анджелес). А., місткість яких становить від 10 до 50 осіб, а добове відправлення пасажирів – від 100 до 600 осіб, називають автостанціями. Пасажирські автостанції будують на транзитних і кінцевих зупинках міжміських маршрутів у невеликих містах і населених пунктах. Автостанція має подібну до А. інфраструктуру, однак значно менших розмірів та розгалуження.

Літ.: Автовокзалы и пассажирские станции. Москва, 1971; Эстетика автовокзалов. К., 1977.

І. М. Вакрачук, В. В. Журавель, В. С. Марунич

Стаття оновлена: 2001