Автомобільний спорт

Д. М. Франчук

Автомобільний спорт

АВТОМОБІ́ЛЬНИЙ СПОРТ — вид спорту, що обʼєднує кільцеві автомобільні перегони, автомобільні ралі, автомобільний крос, ралі-крос, підйом на гору, швидкісне маневрування (слалом), картинґ, рекордні заїзди. Заняття та змагання з А. с. проводяться на автомобілях заг. призначення (легкові, вантажні) та спортивних, спеціально створених (карти, баґі, гоночні та рекордні автомобілі), на пересіченій місцевості або на шосе і шосейних спорудах різного типу. Змагання з А. с. відбуваються на час або дистанцію. Перші змагання з А. с. проведені у Франції 1894; в СРСР — 1924. Нині в Україні щорічно проводяться багатоетапні змагання з кожного виду А. с. (крім ралі-кросу та рекордних заїздів). А. с. у світі координує Міжнар. Автомоб. Федерація (FIA), якій підпорядковуються всі змагання на автомобілях, включаючи пробіги та паради. В Україні цими питаннями займається Автомобільна Федерація України (1992), що має статус національної і будує свою роботу з координації та розвитку А. с. через територ. автомобільні клуби та територ. осередки, які діють у всіх областях та великих містах України.

Кільцеві автомобільні перегони — змагання на замкнутій (кільцевій) трасі довжиною від 2 до 6 км з твердим покриттям (асфальт, асфальто-бетон) на спец. гоночних автомобілях (формули) або спеціально переобладнаних легк. чи вантаж. автомобілях. Траси бувають стаціонарні, спеціально призначені для таких змагань, або прокладаються на дорогах заг. користування чи вулицях міст. Змагання починаються заг. стартом, переможця визначають за кращим часом проходження визначеної кількості кіл. В Україні діє стаціонарна кільцева автомоб. траса «Чайка» (Київ), на якій були підготовлені відомі спортсмени-кільцевики: О. Медведченко, М. Попов, В. Реуцький, О. Салюк та ін.

Авторалі — комплексні змагання на точність дотримання заданого графіка руху за певним шляховим маршрутом. Осн. завдання учасників — своєчасно прибути на пункти контролю часу; за запізнення або передчасне прибуття нараховуються штрафні очки. Розрізняють А. 1-ї категорії — із визначеною серед. швидкістю, з одним або кількома маршрутами, які сходяться у напередвизначеному пункті збору, після якого є або немає продовження заг. маршруту; 2-ї категорії — із невизначеною серед. швидкістю за кількома маршрутами. В А. іноді включають додаткові випробування: перегони по шосе, доріжках іподрому, подолання крутого підйому, фігурне водіння та ін. Змагання з А. проводяться у Херсоні, Одесі, Києві, а також у Карпатах і Криму. Спортсмен-раліст О. Салюк став першим із пострадян. пілотів, занесених до списку водіїв FІА пріоритету Б. Від 1996 у міжнародних змаганнях бере участь перший укр. ралійний жіночий екіпаж сестер Н. і Я. Франчук.

Автомобільний крос — змагання на замкнутій (кільцевій) трасі без покриття довжиною 800–1500 м на легкових автомобілях, повнопривідних (групи Т без жорсткого даху), грузових та баґі. Автомобілі стартують одночасно або серіями, вирішальним в А. к. є час проходження встановл. дистанції. У 80-х рр. у Запоріжжі укр. спортсмени О. Цевелєв, М. Носенко, О. Лось, А. Карпенко, В. Сердюченко, В. Чеботарьов створ. серію автомобілів баґі, яка стала провідною і на якій виборено велику кількість призових місць. В Україні є кросові траси міжнар. рівня у Вінниці, Артемівську (Донец. обл.), Запоріжжі, Чернівцях.

Ралі-крос — змагання, подібні до автомоб. кросу, відрізняються лише типом траси, яка має 35–60 % твердого покриття (асфальт, асфальтобетон, бетон).

Підйом на гору — швидкісне змагання на трасі з якісним дорожним покриттям, в яких відмітка місця фінішу абсолютно перевищує відмітку місця старту над рівнем моря; переможця визначають за кращим часом проходження дистанції, довжина якої становить від кількох до 10 км, при цьому враховуються обʼєм двигуна та тип автомобіля. Змагання проводяться на спорт. автомобілях такого ж типу, як і на кільцевих автомоб. перегонах та авторалі. Етапи чемпіонату України проводяться в Криму і Карпатах.

Швидкісне маневрування (слалом) — змагання на серійних автомобілях, в яких переможець визначається за кращим часом та чіткістю виконання серії складних фігур. Межа траєкторії фігур позначається фішками, які при дотику до них автомобіля зміщуються або падають, що призводить до пеналізації. В Україні регулярні багатоетапні чемпіонати проводяться від 1998, зокрема в Рівному, Києві, Одесі та Івано-Франківську.

Картинґ — змагання на спец. спорт. мікроавтомобілях (картах) на закритих трасах із твердим покриттям, що включає швидкісне маневрування, трекові та шосейно-кільцеві перегони. Швидкісне маневрування — почергове змагання на одному карті, яке проводиться, як правило, серед дітей і юнаків 1-го та 2-го року навчання. На трасі розміром 100×60 м викладається фішками 8–10 фігур, перемагає той, хто пройде дистанцію за менший час, не збивши жодної фішки. Трекові перегони — змагання на кільцевих трасах стадіонів, у яких беруть участь до 20 спортсменів у кожному класі картів, стартуючи по 4 в кожному заїзді на дистанцію в 4 кола. Переможця визначають за кількістю очок, одержаних у кожному заїзді. Шосейно-кільцеві перегони — змагання на трасі, яка має конфігурацію замкненої ламаної лінії шир. 6–10 м і довж. 1000–1700 м. Кількість учасників практично не обмежена, у кожному заїзді одночасно стартують до 34 спортсменів. Змагання складаються з контрольних, передфінал. та фінал. заїздів. Переможця визначають у фінал. заїзді з урахуванням подоланих кіл. Перший карт у СРСР виготовлено 1960 у Курську під керівництвом випускника Харків. автомоб.-дорож. інституту Л. Кононова. У 80-х рр. карти в Україні виготовляв Одес. завод ДТСААФ, а нині — спорт.-тех. клуб «Струм» (Запоріжжя). В Україні картинґ почав розвиватися в Харкові та Одесі, а на поч. 70-х рр. — створ. клуби в Ужгороді, Чернівцях, Чернігові, Києві. Відомі укр. спортсмени з картинґу: С. Вукович, Ф. Шахматов, Є. Ходанович (усі — Одеса), В. Єнін, Е. Костенко (обидва — Харків). 1972 у Києві Г. Чуканов уперше в Україні провів змагання з картинґу «Київська весна», які від 1980 включені до всесоюз. календаря і в яких брало участь понад 300 спортсменів. Від 1984 збірні команди України (доросла та юнацька) показували добрі результати на всесоюз. змаганнях: тричі юнацька та двічі доросла стають чемпіонами СРСР. Укр. спортсмен С. Чубенко включений до складу збірної СРСР, став переможцем змагань «Ґран-Прі-Болгарії», призером «Ґран-Прі-Угорщини» та етапів «Кубка дружби соц. країн». 1989 у Полтаві вперше у СРСР відбулися змагання «Ґран-Прі-СРСР», в яких брали участь провідні спортсмени світу. 1993 створ. Федерацію картинґу України, що у 1994 ввійшла до складу міжнар. Від 1995 збірна України у складі Є. Борщенка (Черкаси), О. Скуза (Київ), Є. Черних (Ясинувата), Ю. Яковенка та Ф. Фурмана (Полтава) бере участь у чемпіонатах Європи. Від 1997 на європ. змаганнях виступає Є. Нікітін (Одеса). У Полтаві розташ. найкращий в Україні картодром, на якому регулярно проводяться етапи чемпіонату України та міжнародні змагання з картинґу. Картодроми є також у Києві, Стаханові, Брянці (Луган. обл.), Миколаєві та Дніпродзержинську.

Рекордні заїзди — змагання, в яких фіксується найвище досягнення у швидкості при їзді з дотриманням вимог Міжнар. Спорт. Кодексу (МСК) FIA на автомобілях певного класу. Рекорди можуть бути місцевими, нац., міжнар. у класах, світ. і світ. абсолютної швидкості. Один і той же рекорд може бути визнаним у кількох вищеназваних категоріях. В Україні встановлено серію нац. і міжнар. рекордів на спец. рекордних автомобілях, серед них і електро, розроблених у Харків. автомобільнодорож. інституті під керівництвом В. Нікітіна, де й було виготовлено у 1970–72 перший електромобіль Хаді-11Е.

Літ.: Захаров В. Всего один километр… К., 1984; Першин Э. На крутых виражах: Кн. о автоспортсменах. К., 1986; Його ж. Спорт высоких скоростей. К., 1986; Миняйленко И. А., Шапорев Ю. Н. Спорт сильных и мужественных. К., 1991; Капелюшний Л. Так усе починалось… // Автоспорт. 1999. № 3; Степовий В. Автомобілі для спорту // Сигнал. 2000. № 2.

Д. М. Франчук