Агабейзаде Меммед Садиг Оглу - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Агабейзаде Меммед  Садиг Оглу

АГАБЕЙЗАДЕ́ Меммед Садиг Оглу (Aǧabәyzadә Mәmmәd Sadıq Oђlu; 15. 03. 1865, Гьойчай Бакин. губ., Азербайджан – 09. 11. 1944, Львів) – азербайджанський мовознавець. Учасник 1-ї світ. війни. Нагородж. орденами Ірану та Бухари. З дитинства отримав ґрунтовну освіту, вивчав франц., польс., рос., перс., араб. та турец. мови. Закін. шк. гуманітарних дисциплін у Баку (1882), ф-т сх. мов С.-Петербур. ун-ту, а після завершення військ. курсів – військ. шк. піхоти і артилерії (1886), 3-річні курси сх. мов при МЗС (С.-Петербург, 1889). Служив у кавказ. артилерії, Туркестан. та Закаспій. обл. 1919–20 – в. о. заст., заст. міністра внутр. справ в уряді Азерб. Демократ. Респ. 1920 емігрував до Туреччини. Від 1921 жив у Франції, де удосконалював знання з франц. мови та літ-ри, викладав турец. і перс. мови. Дослідж. А. були відомі в Україні, і від 1927 він був запрошений працювати до Львів. ун-ту. Викладав араб., перс., турец. мови, іслам. палеографію та епіграфію. 1932 у Львові видав польс. мовою підручник з перської мови.

Пр.: Elementarna gramatyka jæzyka arabskiego. Lwów, 1934.

Літ.: Полотнюк Я. До історії українського сходознавства // СС. 1993. № 2; Sǝmǝdli Əli. Iki ömür yaљayan adam. Baki, 1999 (Семедлі А. Людина, котра прожила два життя. Баку, 1999).

Ф. Ґ. Туранли

Стаття оновлена: 2001