Агітплакат - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Агітплакат

АГІТПЛАКА́Т – вид графічної образотворчої продукції, здебільшого відверто пропагандистського спрямування. За рад. доби використовувався для утвердження диктатури комуніст. партії, поширення ідей марксизму-ленінізму-сталінізму. А. притаманні лаконізм і гострота композиції, монум. узагальненість форми, декоративність. А. випускалися з приводу офіц. ювілеїв, з’їздів, різних дат, уславлювали більшов. дійсність. Біля джерел А. стояли РОСТА, УкРОСТА, ЮгРОСТА, що виникли в 20-і рр. А., випущені в роки 2-ї світ. війни, відзначалися емоц. гостротою, актуальністю. Заслуговують на увагу афіші до літ.-мист. дат, вечорів, виставок. Чималий внесок у розвиток А. зробила сатир. графіка. 1959 утворено мист. майстерню СХУ «Агітплакат», яка поряд із політ. агітац. плакатами випускала продукцію високої худож. якості, у чому велика заслуга багатьох митців, зокрема Т. Лящука, Ф. Глущука, О. Ворони, Т. Хвостенка, В. Буглака та ін.

Літ.: Лашкул З. В. Український радянський плакат в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945. К., 1963; Український радянський плакат: Каталог. К., 1970; Агітплакат Спілки художників України: Каталог. К., 1973; Друга республіканська виставка плаката: Каталог. К., 1978; Владич Л. Український політичний плакат: Альбом. К., 1981; 20 років «Агітплакату Спілки художників УРСР»: Каталог. К., 1983; Байраківський А., Погорєлов В. Літопис ратного подвигу // ОМ. 1983. № 6; Четверта республіканська виставка плаката: Каталог. К., 1987; Владич Л. Майстри плаката: Альбом. К., 1989; Дільниця Агітплаката: Буклет. К., 1990.

О. К. Федорук

Стаття оновлена: 2001