Комарів

КОМАРІ́В  — село Кельменецького ра­йону Чернівецької області. Комарів. сільс. раді під­порядк. с. Ма­йор­ка. Знаходиться на лівому березі Дністра, за 100 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 10 км від залізнич. ст. Іванівці. Площа 4,02 км². Насел. 1804 особи (2001), пере­важно українці. Уперше згадується у писем. джерелах 1665. У 16–18 ст. — у складі Молдав. князівства, що пере­бувало під владою Осман. імперії. Від 1812 — у межах кордонів Рос. імперії, від 1918 — Румунії, від 1940 — УРСР. На поч. 20 ст. тут було 330 дворів, мешкало бл. 2 тис. осіб, працювали 3 гончар. заводи. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-фашист. окупацією. Нині у К. — заг.-осв. школа, до­шкіл. за­­клад; Будинок нар. творчості та до­зві­л­ля, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Реліг. громади: УПЦ МП, євангелістів християн-баптистів. Па­мʼят­ка архітектури — Свято-Успен. церква (1765; тризрубна одноверха, над навою під­вищується восьмерик купола; в ансамблі домінує добудована це­гляна дво­ярусна вежа-дзвіниця). На тер. села виявлено рештки мегалітич. (камʼяного) культового комплексу орієнтовно бронз. доби (3–2 тис. до н. е.), а також укріпленого поселе­н­ня пізньорим. провінцій. типу. На пд. око­­лиці зна­йдено залишки найдав­нішої в Україні ран­ньословʼян. (черняхів. культура) скляної май­­стерні (2–4 ст.). У вапняк. скелях — лабіринти під­зем. штолень, неподалік ідентифік. елементи давніх графіті та скульптур. Загалом тут ві­домо 10 археол. різ­­новік. памʼяток (стоянок), починаючи від серед. палеоліту. У нижній частині села збереглися рештки старовин. кладовища з оригін. камʼяним монументом. Встановлено памʼятник рад. вої­­нам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — фольклорист Ю. Богомаз (збирав пісні народів Африки), поет, чл. СП РФ П. Затолочний, видавець, крає­­знавець І. Доцин.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю