Комарів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комарів

КОМАРІ́В – село Кельменецького району Чернівецької області. Комарів. сільс. раді підпорядк. с. Майор­ка. Знаходиться на лівому березі Дністра, за 100 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 10 км від залізнич. ст. Іванівці. Пл. 4,02 км2. Насел. 1804 особи (2001), переважно українці. Уперше згадується у писем. джерелах 1665. У 16–18 ст. – у складі Молдав. князівства, що перебувало під владою Осман. імперії. Від 1812 – у межах кордонів Рос. імперії, від 1918 – Румунії, від 1940 – УРСР. На поч. 20 ст. тут було 330 дворів, мешкало бл. 2 тис. осіб, працювали 3 гончар. з-ди. Від липня 1941 до березня 1944 – під румун.-фашист. окупацією. Нині у К. – заг.-осв. школа, дошкіл. за­­клад; Будинок нар. творчості та дозвілля, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Реліг. громади: УПЦ МП, євангелістів християн-баптистів. Па­м’ят­ка арх-ри – Свято-Успен. церква (1765; тризрубна одноверха, над навою підвищується восьмерик купола; в ансамблі домінує добудована цегляна двоярусна вежа-дзвіниця). На тер. села виявлено рештки мегалітич. (кам’яного) культового комплексу орієнтовно бронз. доби (3–2 тис. до н. е.), а також укріпленого поселення пізньорим. провінцій. типу. На пд. око­­лиці знайдено залишки найдав­нішої в Україні ранньослов’ян. (черняхів. культура) скляної май­­стерні (2–4 ст.). У вапняк. скелях – лабіринти підзем. штолень, неподалік ідентифік. елементи давніх графіті та скульптур. Загалом тут відомо 10 археол. різ­­новік. пам’яток (стоянок), починаючи від серед. палеоліту. У нижній частині села збереглися рештки старовин. кладовища з оригін. кам’яним монументом. Встановлено пам’ятник рад. вої­­нам, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни. Серед видат. уродженців – фольклорист Ю. Богомаз (збирав пісні народів Африки), поет, чл. СП РФ П. Затолочний, видавець, крає­знавець І. Доцин.

В. В. Гребінь

Стаття оновлена: 2014