Агол Ізраїль Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Агол Ізраїль  Йосипович

АГО́Л Ізраїль Йосипович (08(20). 11. 1891, м. Бобруйськ, Білорусія – розстріляний 13. 06. 1938) – генетик. Акад. АН УРСР (1934). Закін. мед. ф-т Моск. ун-ту (1923), Моск. ін-т червоної професури (1927). Працював у Моск. зоотех. ін-ті (1926) у лаб. генетики під кер-вом проф. О. Серебровського, де брав участь у експерим. роботі над вивченням мутацій у плодової мушки дрозофіли, спричинених впливом рентґенів. променів. Автор публікацій з критики неовіталізму й неоламаркізму (1926, 1927). Від 1928 А. – дир. Моск. біол. ін-ту, де створив відділ генетики (1928– 32). 1932 переїхав в Україну. Від 1932 – у Всеукр. асоціації марксистсько-ленін. н.-д. ін-тів, її віце-президент (1933– 34). Як рокфеллерівський стипендіат удосконалювався в генет. лаб. проф. Г. Меллера у Техаському ун-ті США (1930–31). 1934–36 працював ученим секретарем Президії АН УРСР, в ті ж роки був зав. відділом генетики Ін-ту зоології АН УРСР, у якому керував експерим. дослідж. з мутагенезу. Осн. наук. праці стосуються генетики і філос. питань природознавства. Досліджував генет. зміни у комах (на прикладі дрозофіли) і мікроорганізмів під впливом рентґенів. променів. Вивчав домінантність у процесі генет. змін. Один із авторів теорії «ступінчастого» алеломорфізму – про можливість дроблення генів на т. зв. субодиниці, здатні до поодинокої або суміс. участі в мутац. процесі. Був засновником ж. «Успехи современной биологии» (1931). Автор автобіогр. повісті «Хочу жить» (Москва, 1936). Праці А. видавались англ. та нім. мовами. 27 липня 1936 А. заарешт. за звинуваченням у троцькізмі, а 8 березня 1937 присудж. до розстрілу. Реабіліт. 25 травня 1957.

Пр.: Витализм и марксизм. 3-е изд. Москва, 1932; Походження тварин і людини. К., 1934.

Літ.: Колчинский Э. И. В поисках советского «союза» философии и биологии. С.-Петербург, 1999; Биологи.

С.М. Гершензон

Стаття оновлена: 2001