Аграновський Давид Самійлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аграновський Давид  Самійлович

АГРАНО́ВСЬКИЙ Давид Самійлович (20. 03. 1890, м. Ромни, нині Сум. обл. – 12. 10. 1953, Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – оперний співак (тенор). Засл. арт. РРФСР (1934). Закін. С.-Петербур. ун-т за спеціальністю інженер-хімік і Петрогр. консерваторію (1918, кл. С. Габеля). 1922–23 – соліст Тифліс., 1923–24 – Харків., 1924–25 – Київ., 1921–22, 1925– 44 – Свердлов. театрів опери та балету. А. мав потуж. драм. тенор героїч. плану з густим і щільним, майже баритональним наповненням звуку в центр. реєстрі та дуже сильними і вільними верхами. Водночас тембр голосу був м’яким і красивим. Володів різноманіт. нюансами від піано до форте. Співав у Києві (1925) партію Йонтека («Галька» С. Монюшка) укр. мовою. Виконував укр. нар. пісні.

Партії: Садко, Вакула («Садко», «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова), Самозванець («Борис Годунов» М. Мусоргського), Радамес, Отелло («Аїда», «Отелло» Дж. Верді), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Єлеазар («Жидівка» Ф. Галеві), Зиґмунд, Танґейзер («Валькірія», «Танґейзер» Р. Ваґнера), Герман («Пікова дама» П. Чайковського), Хлопуша («Орлиний бунт» А. Пащенка), Мишук, Давидов («Тихий Дон», «Піднята цілина» І. Дзержинського).

Літ.: «Галька» українською мовою // Пролетар. правда. 1925, 20 лют.; Алиева-Мясникова А. Давид Агранов-ський: Сб. ст. Екатеринбург, 1997.

В. І. Порска

Стаття оновлена: 2001