Аграрна політика - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аграрна політика

АГРА́РНА ПОЛІ́ТИКА – стратегічно зорієнтовані і здійснювані політично-правові, соціально-економічні, організаційно-управлінські заходи щодо сільського господарства, аграрних та земельних відносин. Метою А. п. України є виведення с. госп-ва, соц.-екон. розвитку укр. села, умов проживання й праці с.-г. насел. на рівень розвинених аграр. країн світу. А. п. України покликана відродити й поглибити набутий укр. селянством досвід господарювання на землі, його найкращі хлібороб. здобутки й традиції, закласти основи входження України в світ. продовольчий ринок як однієї з провід. аграр. держав. А. п. України належить до найважливіших чинників державотворення України, утвердження її політ. та екон. незалежності, побудови у сільс. регіоні демократ., соціально зорієнтованих сусп. відносин; має на меті забезпечити розвиток аграр. (агропродовол.) сектору економіки країни законодав. базою, яка враховувала б власний с.-г. досвід України, прийнятні для нашої країни кращі здобутки світ. практики, гарантувала б надійну правову захищеність с. госп-ва та його першооснови – селянина. А. п. спрямовується на побудову в с. госп-ві різнопланов. економіки. Осн. положеннями А. п. України є утвердження приват. власності селян на землю і майно, беззастережне гарантування права вільного користування належними кожному селянинові землею і майном, вибору форм господарювання, створення с.-г. чи ін. підпр-ва, заняття будь-якою дозволеною законом діяльністю. У с. госп-ві розвиваються нові для України процеси і явища: поєднання приват. власності селян на землю і майно з колект. формами орг-ції вироб-ва, кооперація, орендні відносини, фермерство, підприємництво, прискор. розвиток присадиб. сектору як винятково важливої агропродовол. ланки економіки. Найважливішими соц. завданнями А. п. є створення передумов для забезпечення достатньо високої мотивації і престижності праці у с. госп-ві, оплати її на рівні не нижче базових галузей економіки, підвищення рівня пенсій. забезпечення мешканців села. Визначальним в А. п. України є також комплексна соц.-екон. розбудова укр. села, розвиток у сільс. поселеннях на досить високому рівні мед., навч., культур. обслуговування, комун.-побут. забезпечення. При цьому мають бути збережені й примножені традиції самобутності укр. села, його культурні й духовні надбання. Першочерговим є поліпшення демогр. ситуації у сільс. місцевості, збільшення кількості молоді, створення умов для одержання престиж. професій, забезпечення її роботою, заохочення до праці, формування сприятливого соц.-психол. клімату. Іншими складовими частинами сучас. А. п. України є ефективне вирішення макроекон. проблем, структурна перебудова с. госп-ва і всього агропром. вироб-ва, виведення їх на сучас. тех. і технол. рівень, формування вітчизн. маш.-буд. (для с.-г. та перероб. галузей) пром-сті, перебудова держ. управління агропром. комплексом, зміцнення його кадр. потенціалу. З огляду на важку спадщину колоніального минулого і труднощі соц.-екон. розвитку України на шляху до ринк. економіки вирішення цих та ін. завдань ускладнюється. Проте слушність обраної стратегії є запорукою майбут. успіхів А. п. України. (Див. Аграрна реформа, Аграрне питання).

Літ.: Національна програма розвитку сільськогосподарського виробництва України на 1996–2005 роки. К., 1995; Сучасна аграрна політика Укра-їни: проблеми становлення. К., 1996; Хорунжий М. Й. Аграрна політика. К., 1998; Білик Ю. Нова аграрна політика – основа подолання кризи в АПК // ЕУ. 1998. № 8; Аграрна політика і законодавча діяльність депутатської фракції Селянської партії України (1994–1999 роки): Докум.-політ. нарис. К., 1999.

В. В. Юрчишин

Стаття оновлена: 2001