Агробіотехнологія

АГРОБІОТЕХНОЛО́ГІЯ — роз­діл біотехнології, що ви­вчає біо­технологію культурних рослин, свійських тварин, грибів, повʼязаних з ними мікроорганізмів і вірусів. Базується на синтезі методів клітин. біо­логії, молекуляр. генетики, ДНК-технологій і інформатики. За­стосовується у селекції рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, досліджен­ні їх еволюції і взаємодії, створен­ні діагностикумів хвороб, особливо вірусних, мікоплазмових, пріон­них; у сертифікації насін­нєвого матеріалу, племін­ній справі, отриман­ні препаратів для вет. медицини, удосконален­ні технологій пере­робки і зберіга­н­ня с.-г. продукції тощо. Особл. значе­н­ня, як самост. роз­діл науки і технології, А. набула в звʼязку зі створе­н­ням за допомогою генетич. інженерії генетично-модифіков. організмів, при­знач. для за­стосува­н­ня в агро­сфері, зокрема транс­ген­них рослин і тварин та клонува­н­ня остан­ніх. При­скореному роз­витку А. сприяло від­кри­т­тя полімеразної ланцюгової реакції. А. є одним з важливих факторів біо­логізації аграр. виробництва і пере­ходу його та агро­сфери в цілому на засади сталого роз­витку. Перші транс­ген­ні культурні рослини були отримані в 70–80-х рр. у лаб. Дж. Шелла (ФРН), М. Монтегю (Бельгія), Е. Нестера (США). У 90-х рр. роботу зі створе­н­ня і роз­по­всюдже­н­ня транс­ген­них рослин роз­горнули могутні транс­національні компанії (Монсанто, Новартіс, Каргіл, КВС, Авентіс та ін.). Заг. площа посіву таких рослин у 1999 складала бл. 40 млн га. В Україні найвагоміші дослідж. у галузі А. були проведені з клітин. біо­логії (шк. Ю. Глеби), з молекулярно-генетич. маркерів на рівні білків і ДНК (О. Созинов, В. Глазко, Ю. Сиволап, Ф. Попереля), з ембріопересадок у свійс. тварин (П. Медісон, Б. Без­углий); перші транс­ген­ні рослини в Україні отримали В. Сидоров та Ю. Глеба у 1989, роз­почато роботи з ген­ної інженерії ін. рослин і тварин. Під­готовку фахівців галузі здійснюють Київ. університет, Нац. аграр. університет та ін.

Завантажити статтю