Ададуров Іван Євграфович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ададуров Іван  Євграфович

АДАДУ́РОВ Іван Євграфович (19. 12. 1879, м. Сновськ, нині Щорс Черніг. обл. – 26. 08. 1938, Харків) – хімік. Д-р тех. н. (1937), проф. (1937). Закін. Варшав. політех. ін-т. До 1928 – на інж. та адм. роботі на хім. підпр-вах України; 1928–33 – зав. каф. основної хім. технології Одес. хім.-технол. ін-ту; 1933–38 – зав. каф. технології неорган. речовин Харків. хім.-технол. ін-ту. Наук. праці в галузі теорії і практики каталізу та кінетики, основ хім. технологій. Удосконалив технології вироб-ва сірч. і азот. кислот та різних солей, а також технології приготування каталізаторів для процесів окислення оксиду сірки й аміаку. Розробив новий метод одержання сірч. кислоти методом контакт. окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень. Уперше одержав ціанистий водень шляхом окислення суміші аміаку і метану та дослідив хім.-фіз. умови вироб-ва синильної кислоти.

Пр.: Азотная кислота. Москва, 1934 (співавт.); О роли родия в упрочнении платиновой сетки // УХЖ. 1935. Т. 10, кн. 1; Об активности коксов по отношению к углекислоте // ЖПХ. 1936. Т. 9, № 10 (співавт.); К теории Андрусова о каталитическом получении синильной кислоты // УХЖ. 1936. Т. 11, № 3; Исследование некоторых сплавов платины как катализаторов // ЖХП. 1937. № 13; Применение форкатализаторов в контактном производстве серной кислоты // ЖПХ. 1937. Т. 10, № 5 (співавт.).

Літ.: Атрощенко В. И. Творческая деятельность Ивана Евграфовича Ададурова // Изв. вузов. Химия и хим. технология. 1963. № 3; Харьков. политех.

О. Я. Лобойко, Г. І. Гринь

Стаття оновлена: 2001