Адаменко Микола Петрович

Визначення і загальна характеристика

АДА́МЕНКО Микола Петрович (20. 12. 1931, с. Загребе­л­ля Сосниц. р-ну Черніг. обл. — 07. 05. 2022, м. Сосниця Черніг. обл.) — поет. Премія ім. Б. Грінченка Черніг. обл. осередку «Просвіти» (1993). Навч. у Київ. університеті; на 3-му курсі 18 січня 1953 за пошире­н­ня «антирадянської» політики був заарешт. і засуджений на 10 років увʼязне­н­ня. Після звільне­н­ня 1956 працював вантажником на залізнич. станціях, на заг. роботах у колго­спі тощо. Закін. Борзнян. технікум плодоовочівництва (1964) і Київ. університет (1965). Учителював у Новгород-Сівер. р-ні Черніг. обл. (1964–72) та смт Сосниця до виходу на пенсію (1972–92). Віршувати почав ще в школі, але довгі роки не міг друкуватися через тавро «неблагонадійного». Зб. поезії «Цвіт на морозі» (К., 1990), «Повінь» (К., 1992), «Прагне­н­ня неба» (Чг., 1995) та публікації в періодиці — це пере­важно болісні роз­думи душі, спраглої краси й свободи, над долею Батьківщини і влас. поколі­н­ня за тоталітар. доби та заклик до духов. від­родже­н­ня людини й нації. У доробку А. автобіогр. повість «Закон — тайга», уривки з якої друкувалися в періодиці 1991, пізніше пере­роблена на однойм. роман. Пере­клав з франц. кілька оповідань М. Еме (друкувалися у ж. «Вітчизна»). Автор числен. статей на освітні, літ., істор. теми.

Літ.: Микола Петрович Адаменко: Рекоменд. бібліогр. покажч. Чк., 1999.

Р. І. Доценко

Завантажити статтю