Адамівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Адамівка

АДА́МІВКА – поселення раннього залізного віку (8–7 ст. до н. е.). Розташ. побл. с. Адамівка Чигирин. р-ну Черкас. обл. 1956 досліджував В. Даниленко; 1957 – С. Березанська та В.Петренко. Розташ. на мисі, обмеженому з пн. боку долиною Дніпра, з пд. – глибоким проваллям. У центр. частині поселення – великий і два малих зольники. Великий зольник мав вис. 1 м і діаметр 40 м. Простежено два етапи його існування: у перший (до створення насипу) він був місцем культових дій з вогнищем-жертовником у центрі; у другий став місцем зберігання залишків культових церемоній та побут. діяльності. Крім уламків глин. посуду (горщиків, мисок, вазочок) та кісток тварин, принесених у жертву (бик, кінь, кабан), тут знайдено кістяне вістря до стріли, псалій з оленячого рога, точил. брусок, залізні ножі. Матеріали досліджень підтвердили думку окремих науковців, що зольники є залишками культових місць.

Літ.: Тереножкин А. И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. К., 1961; Березанська С. С. Нове джерело до розуміння зольників білогрудівського типу // Археологія. 1970. Т. 24.

С. В. Махортих

Стаття оновлена: 2001