Аделаїда - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аделаїда

АДЕЛАЇ́ДА (Adelaide) – столиця штату Південної Австралії, порт на її південному узбережжі , міжнародний аеропорт. Насел. 1023 тис. осіб (1995). Засн. 1837. Серед галузей пром-сті: нафтопереробка, автомобіле-, електромашино- та суднобудування. Торгують шерстю, зерном, фруктами. Рекреац. р-н. Є три ун-ти, консерваторія. У музеї Пд. Австралії знаходиться велика колекція мист-ва аборигенів; музей мист-в та ін. Перші українці приїхали до А. в липні 1948 з іммігрант. таборів у Бонеґіллі, Вікторії, Батгерсті, Новому Пд. Уельсі. Чоловіки працювали за дворічними контрактами на найважчих роботах, зокрема на залізниці, жінки – в лікарнях і ресторанах. Пізніше більшість чоловіків перейшли працювати у залізнич. майстерні, автомоб. пром-сть (фірма «Ґолден і Крайслер») та на буд-во, жінки – на електротех. з-ди («Філіпс»), на вироб-во домаш. обладнання. Від поч. 1949 на роботу до А. почали прибувати українці з долини р. Маррі (Беррі, Локстон), з міст Порт Авіуста, Порт Пірі, Маунт Ґембієр. Більшість поселялася на Пн. Зх. від центру А., купуючи ділянки землі, де жили у наметах або гаражах, доки будували дім. Організоване укр. життя почалося навесні 1949, коли заг. збори українців А. засн. Українську громаду Південної Австралії (УГ ПА) – першу укр. громаду в Австралії, яка в 1957–62 збудувала, а потім тричі розширювала Український народний дім ім. Т. Шевченка. Від 1949 в А. почав діяти хор «Гомін», виходив тижневик «Єдність» (1950–55). Створ. Союз українок Пд. Австралії, у 1950– 70-х рр. діяв Укр. театр малих форм ім. В. Блавацького, який об’єднав профес. акторів та аматорів. Від 1951 діє «Пласт», того ж року створ. Спілку укр. молоді (СУМ), спорт. т-во «Лев», укр. школу (кер. Т. Пасічинський), яка в 50-х рр. мала філії у кількох р-нах А. 1962 у школі навчалося 360 учнів, вона була найбільшою укр. школою в Австралії. 1954 студенти організували Укр. студент. громаду Пд. Австралії, що діяла при Аделаїд. ун-ті.

Члени громади влаштовували мист. виступи, дискус. вечори. В А. діє НТШ. 1955 засн. Т-во приятелів творчості М. Зерова в Австралії, яке опублікувало все, що вдалося віднайти на Заході з творчості неокласиків. 1960 створ. танц. групу молоді «Коломийка». Роком пізніше засн. кредит. кооператив «Говерла». Регулярні богослужіння УГКЦ відбуваються від 1949, православної – від 1950. В А. є дві церкви – св. Володимира й св. Ольги, збудов. 1964 у Вудвіллі, та св. Покрови у Вейвіллі (1975), де від 1977 діє монастир Сестер Василіянок. 1950 створ. православна парафія св. Михаїла, що перебуває в юрисдикції УАПЦ. 1952 постала парафія св. Трійці УАПЦ (Соборноправної), а 1957 виникла православна парафія Святопокровська. Згідно з даними укр. парафій і статистики в А. 1990 проживало бл. 4 тис. осіб укр. походження (у 1960-х рр. у місті жило понад 2,5 тис. українців). Кількісно українці А. не є найчисленнішою сх.-європ. етніч. групою, проте вони добре організовані і мали найбільше об’єднань та установ (у 1960-х рр. – понад 30). Громад. орг-ції фінансово забезпечені. Нині працюють 4 аматор. хори («Го-мін», Союзу українок – «Ластівка», молоді – «Каштани», старших – «Калина»), Ансамбль бандуристів ім. Г. Китастого і танц. групи «Євшан» та «Гопак». 1979 створ. Т-во укр.-австрал. градуатів, членами якого ставали випускники ВНЗів Австралії укр. походження. Т-во сприяло створенню курсів укр. мови у вищих школах, популяризувало укр. муз. мистецтво, збирало українознав. видання. Від 1989 зосередилося на збиранні фондів для НРУ та Жертв Чорнобиля. Діє Музей укр. мист-ва і Пластовий музей-архів. Виходить щоміс.«Наша Громада», діє друкарня М. Цюрака. «Пласт» і СУМ нині менш активні, ніж у минулому, хоча обидві орг-ції мають власні великі площі (бл. 20 га) із будівлями за містом для орг-ції таборів пластунів та сумівців. Серед українців А. популярністю користуються футбол, волейбол, шахи та настіл. теніс. Молодша генерація українців мовно асимілюється, що є наслідком змішаних шлюбів. Є пам’ятник жертвам голодомору (1972) та «Борцям за волю України» (1980).

В. П. Трощинський

Стаття оновлена: 2001