Адміністративна відповідальність - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Адміністративна відповідальність

АДМІНІСТРАТИ́ВНА ВІДПОВІДА́ЛЬНІСТЬ – вид юридичної відповідальності громадян і службових осіб за вчинені ними адміністративні правопорушення. Підставою А. в. є адм. проступок – протиправна, винна дія (чи бездіяльність), яка посягає на порядок управління, громад. порядок і безпеку, власність, права і свободи громадян. Підставою А. в. може бути також злочин, якщо він не становить великої сусп. небезпеки, і за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін не більше одного року. У такому випадку особу звільняють від кримінал. відповідальності і притягають до адміністративної. А. в. може бути застосована для осіб від 16 р. Вона здійснюється на принципах законності, індивідуалізації, доцільності, невідворотності, гласності, відповідальності за наявності вини і є об’єктивно необхідним ін-том викон. влади, який забезпечує здійснення управлін. діяльності. Від інших видів юрид. відповідальності (кримінальної, дисциплінарної) А. в. відрізняється суб’єктами правопорушень, видами стягнень, колом держ. органів і посадових осіб, які мають право притягати до відповідальності, порядком накладення стягнень, строком, після якого особа вважається такою, що не притягалася до відповідальності, і юрид. наслідками притягнення до такої відповідальності. А. в. установлюється виключно Законами України (ст. 92 Конституції України) і регулюється Кодексом України про адм. правопорушення (КпАП), а також ін. законодав. актами (Митний кодекс, Повітряний кодекс, Закони України «Про надзвичайний стан», «Про боротьбу з корупцією» та ін.). Законодавство про А. в. забезпечує охорону сусп. ладу, законність і правопорядок, запобігає правопорушенням, виховує у громадян потребу дотримання правил співжиття, поваги до прав, честі та гідності ін. громадян, виконання своїх обов’язків. КпАП України передбачає міри А. в. у вигляді адм. стягнень: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскація, позбавлення спец. права, виправні роботи, адм. арешт. А. в. щодо неповнолітніх віком від 16 до 18 р. має певні особливості. За вчинення правопорушення їх можна зобов’язати публічно або в ін. формі попросити вибачення у потерпілого, винести попередження, догану або сувору догану, передати під нагляд батькам, пед. або труд. колективу за згодою останніх, а також окремим громадянам на їхнє прохання. На заг. підставах неповнолітні правопорушники підлягають А. в. за проступки визначені у КпАП (статті 44, 51, 121–127, 130, 173, 185, 190–195). Але до них не може бути застосовано адм. арешт. Для ін. груп правопорушників А. в. має також свої особливості. Посадові особи порівняно з громадянами несуть підвищену відповідальність. Військовослужбовці, військовозобов’язані, а також особи рядового і керівного складу органів внутр. справ за адм. проступки несуть дисциплінарну відповідальність. За корупційні дії, порушення законодавства про держ. таємницю, контрабанду, порушення правил дорож. руху та деякі ін., передбачені ст. 15 КпАП, А. в. наступає на заг. підставах. Але до них не може бути застосовано виправні роботи, адм. арешт, а за порушення правил дорож. руху – штраф. Юрид. особи притягаються до А. в. на підставі законодавчих актів, норми яких не увійшли до КпАП. Відповідальність несуть не окремі особи, а весь колектив підпр-ва, установи, орг-ції. А. в. настає від моменту набуття чинності постанови про накладення адм. стягнення. Осн. видом адм. стягнення є штрафи, які не лише значно перевищують штрафи, які накладаються на ін. суб’єктів правопорушення, але мають різноманітні форми, напр., у відсотках до місяч. фонду заробітної плати підпр-ва, з якого стягується штраф; у розмірі вартості ввезеної продукції за переміщення через держ. кордон без обов’язкового проведення вет.-сан. експертизи підконтрольних вет. нагляду вантажів тощо. Має свої особливості і порядок притягнення до А. в. Справи про адм. правопорушення розглядають адм. комісії, виконавчі ком-ти сільс., селищ. рад, рай. (міські) суди (судді), органи внутр. справ (міліція), держ. інспекції, ін. органи держ. влади і посадові особи. Для повного і об’єктив. розслідування справ про адм. правопорушення і винесення справедл. рішення передбачена можливість участі у провадженні адвоката, прокурора, законного представника, експерта, перекладача, потерпілого і свідків. При розгляді справи і накладенні стягнень враховуються всі пом’якшув. і обтяжув. обставини та характер проступку особи порушника, ступінь його вини, майновий стан. Не підлягають А. в. особи, які вчинили правопорушення у виняткових умовах, напр., необхідної оборони, а також неосудні особи. У випадку малозначності правопорушення винна особа може бути звільнена від А. в. або матеріали на неї передані на розгляд громад. орг-ції, труд. колективу для застосування заходів громад. впливу. Адм. стягнення може бути накладене не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, якщо правопорушення триває два місяці від часу його виявлення, а у разі відмови в порушенні кримінал. справи або її закриття – не пізніше як через місяць від дня прийняття такого рішення. Постанову про накладення адм. стягнення можна оскаржити у вищій інстанції або звернутися до суду. Порядок виконання постанов залежить від виду стягнень.

І. В. Мартьянов

Стаття оновлена: 2001