Комарницький Микола Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комарницький Микола Антонович

КОМАРНИ́ЦЬКИЙ Микола Антонович (25. 11(07. 12). 1894, с. Десерів­ка Літин. пов. Поділ. губ., нині с. Загірне Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 09. 12. 1975, Москва) – льотчик, організатор авіаційної справи в Україні. Закін. Київ. піхотне уч-ще (1914), Севастоп. військ. авіац. школу (1915) і курси вищого пілотажу при ній (1917). На поч. 1-ї світ. війни воював у піхот. частинах у Карпатах і побл. Львова, згодом – в 11-му корпус. авіац. загоні: від січня 1918 – його ком-р. У серп­ні 1918 демобілізов. за станом здоров’я. Мешкав у Полтаві. Брав активну участь в орг-ції перших повітр. ліній АТ «Укрповітро­шлях», заснуванні полтав. вузлового аеродрому, місц. відділу Т-ва друзів повітр. флоту України і Криму, проведенні планер. змагань у м. Коктебель (нині АР Крим). Разом із І. Толстих здійснив перший у СРСР політ на двоміс. планері «Коршун» (1921) та встановив рекорд його тривалості. Працював у структурах Т-ва сприяння обороні, авіац. та хім. буд-ву, т-ва «Доброльот», «Аерофлоту» в РФ. Після аварії 1938 йому заборонено особисто здійснювати польоти, відтоді – на адм. роботі в цивіл. авіації. Керував орг-цією і проведенням перших аерофотозйомок Пн. мор. шляху та місця падіння Тунгус. метеорита. Під час 2-ї світ. вій­ни очолював ескадрилью особл. призначення Ген­­штабу рад. армії. У Полтаві відкрито мемор. дошку К. (скульп­тор М. Цись).

Літ.: Красильщиков А. П. Планеры СССР. Москва, 1991; Дернова В. Все­українське товариство авіації і повітроплавання // Крила України. 2003. № 119(173).

ДА: Держ. арх. Полтав. обл. Ф. р-9051, оп. 1, спр. 4, арк. 1–4; спр. 3, арк. 1–8; спр. 20, арк. 1.

І. О. Пістоленко

Стаття оновлена: 2014