Ад’юдикація

АДʼЮДИКА́ЦІЯ (лат. adjudicare — присуджувати) — у між­народному праві суто юридична під­става територіальних змін (на від­міну від також мирних, але пере­важно політичних засобів урегулюва­н­ня між­державних спорів і конфліктів). Перед­бачає взаємну згоду держав — сторін спору, згідно з якою вони звертаються до між­нар. судових чи арбітраж. органів, чиї ріше­н­ня для них обовʼязкові. Слуха­н­ня справи у між­нар. суді припускає, що держави, які сперечаються, мають до­статні правові під­стави на володі­н­ня спірною територією, але долю остан­ньої вирішує у даному випадку саме суд. При цьому судді ви­вчають первісні правові під­стави, на яких ґрунтуються взаємні претензії сторін, зʼясовують, чи були заперече­н­ня протилеж. сторони проти домага­н­ня на цю територію, бо їх від­сутність за­звичай вважається мовчазною згодою на ту чи ін. акцію від­повід­ної держави. У 20-х рр. 20 ст. США і Нідерланди сперечалися з приводу належності їм (з посила­н­ням на «давність» при­дба­н­ня) Пальмових о-вів. Ріше­н­ням арбітраж. суду вони були ви­знані за Нідерландами. Серед ін. прикладів А. вже в повоєн­ні часи можна на­звати роз­гляд у Між­нар. суді ООН спору між Камбоджею і Таїландом з приводу прикордон. території, на якій роз­ташовано стародав. храм Преах Віхар. Суд у 1963 вирішив, що храм стоїть на тер. Камбоджі, і зобовʼязав Таїланд вивести свої ЗС із храму та його околиць. У спорі між Францією та Великою Британією цей Суд вирішив, що деякі маленькі о-ви у протоці Ла-Манш пере­бувають під британ. суверенітетом (ухвала від 17 листопада 1953). 1984 палата Між­нар. суду оголосила ріше­н­ня у справі щодо роз­межува­н­ня мор. просторів у затоці Мен, де сторонами спору були США та Канада.

Завантажити статтю