Аерокліматологія

АЕРОКЛІМАТОЛО́ГІЯ (від аеро… і кліматологія) — роз­діл кліматології, що ви­вчає кліматичні умови вільної атмо­сфери (вище приземного шару, як правило, до висоти 20– 25 км). А. екс­периментально ви­значає та ви­вчає статист. характеристики у часі (протягом місяця, сезону, року або багатьох років) і просторі (атмо­сфер. тиск, вітер, температуру та вологість повітря, хмарність); досліджує складові частини радіац. та енергет. балансів, циркуляц. процеси, динаміку газ. складу, атмо­сфер. за­брудне­н­ня тощо. Дослідж. з А. ґрунтуються на даних, одержаних від радіопілот. вимірювань, радіозондува­н­ня, автомат. куль-зондів, аеро­статного, літак., ракет. вимірювань, даних метеорол. супутників тощо, які у ви­гляді таблиць, графіків, вертикал. профілів дають змогу встановити просторово-часову структуру заг. циркуляції атмо­сфери та повʼяз. із нею режимів метеорол. величин. Аероклімат. характеристики складаються для великих територій (пів­куль Землі, континентів, певних регіонів або країн), а також для окремих пунктів (р-ну роз­міще­н­ня великих пром. обʼєктів, аеропортів і авіатрас). В Україні дослідж. з А. проводять Укр. гід­ро­метеорол. НДІ (Київ), Київ. університет та Одес. гід­ро­метеорол. ін­ститут.

Завантажити статтю