Аерологія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аерологія

АЕРОЛО́ГІЯ (від аеро… і …логія) – розділ метеорології, метод дослідження фізичних процесів, що відбуваються в атмосфері. А. вивчає атмосфер. тиск, т-ру та вологість; газ. склад, аерозолі та електр. стан атмосфери; турбулентне перемішування атмосфери та повітр. течії; радіац. потоки, корпускулярне випромінювання тощо. Осн. метод дослідж. в А. – зондування атмосфери за допомогою куль-зондів, літаків-лабораторій, метеорол. аеростатів, ракет та супутників. В А. використовують також дані спостережень за поширенням звукових і радіохвиль. Її становлення зумовлено виникненням повітр. транспорту. Подальшому розвиткові А. сприяв винахід П. Молчановим радіозонда (1930). Дані А. необхідні для створення метеорол. прогнозів і метеорол. забезпечення польотів висот. авіації. Аерол. вимірювання проводяться на аерол. станціях, яких на тер. України є 9. Наук. дослідж. у галузі А. здійснюють Укр. гідрометеорол. НДІ (Київ) та Одес. гідрометеорол. ін-т.

Літ.: Зайцева Н. А., Шляхов В. И. Аэрология. Ленинград, 1978; Павлов Н. Ф. Аэрология, радиометеорология и техника безопасности. Ленинград, 1980; Герман М. А. Космические методы исследования в метеорологии. Ленинград, 1985; Шахтная аэрология и горная механика. Тбилиси, 1989; Иванов В. В. Оценка выбросов на основе сканирования поля аэрозолей. К., 1990; Сборник аэрологических кодов. С.-Петербург, 1994; Степаненко С. Н. Динамика турбулентно-циркуляционных и диффузионных процессов в нижнем слое атмосферы над Украиной. О., 1998.

М. Ф. Павлов , В. А. Дячук

Стаття оновлена: 2001