Розмір шрифту

A

Аеропорт

АЕРОПО́РТ (від аеро… і порт) — транс­порт­не під­приємство, яке забезпечує пере­везе­н­ня пасажирів, багажу, вантажів та пошти літаками цивільної авіації. За при­значе­н­ням А. поділяються на внутрішні, які обслуговують авіаперевезе­н­ня в межах України, і між­народні, які обслуговують польоти літаків на між­народних повітряних лініях і мають від­повід­но прикордон­ний, митний, санітарний та ін. види контролю авіаперевезень. Між­народні А. повин­ні від­повід­ати вимогам Між­народної організації цивільної авіації (ICAO), Між­народній асоціації повітряного транс­порту (IATA) та Між­народної ради аеропортів (АCІ). Залежно від річного обсягу пасажирських пере­везень А. поділяють на пʼять класів, що по­значають від­повід­ними цифрами. А. з обсягом пере­везень, що пере­вищують установлений для першого класу (10 млн пасажирів на рік) обсяг належать до позакласних, а з обсягом пере­везень, меншим ніж для 5-го класу (100 тис. пасажирів на рік) — до некласифікованих.

А. складається з функціональнх частин: аеродрому, на якому здійснюються виліт і посадка літаків, і служб.-тех. території з необхідним комплексом будинків та споруд, до якого входять: обʼєкти керува­н­ня повітряним рухом, радіонавігації та посадки літаків — командно-дис­петчер. пункт, радіолокаційні й радіопеленгаторні станції, приводні радіо­станції, радіомаякові і світлосигнальні системи тощо (деякі обʼєкти роз­міщують на аеро­дромі та від­окремлених ділянках за межами А.); будинки та споруди обслуговува­н­ня пасажир. пере­везень — аеровокзал (термінал), привокзальна площа, готель тощо; будинки та споруди обслуговува­н­ня вантаж. і пошт. пере­везень — вантаж. склад (вантаж. термінал), від­діле­н­ня пере­везе­н­ня пошти, вантаж. двір; будинки та споруди тех. обслуговува­н­ня літаків — ангар та ін. обʼєкти авіац.-тех. бази; обʼєкти забезпече­н­ня авіаційними паливно-мастил. матеріалами — витратний склад, система централізованої заправки літаків, трубні транс­порт­ні системи; будинки та споруди допоміжного виробничого при­значе­н­ня — управлі­н­ня аеропорту, інформ.-обчислюв. центр, обʼєкти аварійно-рятувальної служби, служби спецавтотранс­порту, аеро­дром. служби, режимно-охорон. служби тощо. В А. з великим обсягом пере­везень може бути споруджено декілька аеровокзалів, готелів, ангарів та ін. обʼєктів.

Сучасні великі А. за­ймають значні площі земельних ділянок, напр., А. «Борис­піль» (Київ) і «Кансай» (Осака) мають площу по 500 га, «Сімферополь» — 1000 га, «Мюнхен» — 1500 га, «Руасі ан Франс» (Париж) — 3000 га, «Мірабель» (Монреаль) — 7500 га. При виборі місця роз­ташува­н­ня А., крім можливості від­веде­н­ня потрібних площ, враховують зручність і швидкість транс­порт. сполуче­н­ня з містом, допустимий рівень авіац. шуму на заселених територіях, пер­спективи роз­витку міста і А. Буд-во А. в Україні повʼязане з від­кри­т­тям перших регуляр. поштово-пасажир. повітр. ліній Москва — Харків, Харків — Курськ — Орел. Коли для викона­н­ня польотів у містах на базі наявних аеро­дромів почали будувати повітр. станції (аеропорти), окремі з яких на той час уже мали певні наземні споруди, напр., у Києві на Куренів. аеро­дромі — 2 металеві ангари для літаків «Ілля Муромець», в Одесі — 6 ангарів, гараж, бензо­сховище, майстерні тощо. 1922 збудовано А. в Жулянах (Київ). Створено у 1923 АТ «Укрповітряшлях» значно при­скорило будівництво повітряних станцій у найбільших містах України. Так, на Харків. повітряній станції побудовано найбільший на той час залізобетон­ний ангар на 10–12 літаків, добре устатковані авіамайстерні, під­земні склади для зберіга­н­ня бензину і мастил та ін. споруди.

Знач. обсяг робіт з від­будови та подальшого роз­витку А. в Україні припадає на післявоєн­ний період. 1954 нові аеровокзали збудовано в А. «Чернігів» і «Полтава». У серед. 1959 на базі військ. аеро­дрому побл. Києва було створено головний столичний аеропорт «Борис­піль» (до цього його функції виконував А. «Жуляни»), який почав обслуговувати польоти першого турборе­активного літака Ту-104. У 1960– 70-х рр. в А. «Борис­піль» побудували цивільний комплекс наземних споруд з одним із найкращих на той час в Європі аеровокзалом. Нині в Україні найбільшими є А. «Борис­піль», «Сімферополь», «Харків», «Одеса», «Донецьк», «Львів», «Дні­пропетровськ». А. «Борис­піль» і «Сімферополь» здатні при­ймати без обмежень усі типи сучасних літаків з найбільшою масою і пасажиромісткістю. 17 А. України мають до­звіл на викона­н­ня між­народних польотів до будь-якої країни. Всього у світі налічується бл. 1200 між­народних аеропортів. До найбільших з них (за обсягом пасажирських пере­везень) належать аеропорти «Гартсфілд» (Атланта), «ОʼГара» (Чикаґо), «Лос-Анджелес», «Дал­лас-Форт Уорт» у США, «Гітроу» (Лондон), «Франкфурт-на-Майні», «Руасі ан Франс» (Париж), «Схіпгол» (Амстердам) в Європі, «Кімпо» (Сеул), «Чек-Лап-Кок» (Гонконґ) в Азії. Також див. Аеродром.

І. О. Білінський, В. М. Золотоперий, М. В. Шинкарчук

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лют. 2024
Том ЕСУ:
1
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Підприємcтва
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
42716
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
446
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Аеропорт / І. О. Білинський, В. М. Золотоперий, М. В. Шинкарчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001, оновл. 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-42716.

Aeroport / I. O. Bilynskyi, V. M. Zolotoperyi, M. V. Shynkarchuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2001, upd. 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-42716.

Завантажити бібліографічний опис

Бердянський морський торговельний порт
Підприємcтва  |  Том 2  |  2003
В. В. Гальченко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору