Аеротерапія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аеротерапія

АЕРОТЕРАПÍЯ (від аеро… і терапія) – один із методiв клiматотерапiї, що ґрунтується на використанні вільного атмосферного повітря з лiкувaльно-профiлактичною метою. А. застосовувалася з давнiх часiв (Гiппократ, Цельс, Ґален, Авiценна та iн.); наук. дослідж. з А. припадають переважно на 19–20 ст. Вагомий внесок у розвиток А. зробили Ріклі (Австрiя), Бремер i Деттвейлер (Нiмеччина), Трюдо, Кнопф і Лоґлін (США), С. Боткiн (Росiя). У 20 ст. проблеми А. та методи застосування вивчають наук. iн-ти, зокрема Нац. iн-т гiдрологiї i клiматологiї (Францiя), Iн-т мед. гiдpологiї i клiматологiї (Iталiя), Iн-т медицини високогiр. клiмату (Швейцарiя), Iн-т мед. клiматологiї (США), Наук. iн-т курортологiї, фiзiотерапiї та реабiлiтацiї (Болгарiя), Iн-т бiоклiматологiї (Словаччина). Декiлька наук. iн-тiв медико-клiматол. профiлю в Нiмеччинi (Мюнхен, Кiль, Берлiн, Бад-Елстер) та в iнших країнах. У СРСР проблеми А. вивчали у Центр. НДI курортологiї та фiзiотерапiї, Ялтин. НДI фiз. методiв лiкування та мед. клiматологiї, Вiрмен. та Киргиз. iн-тах курортологiї та фiзiотерапiї. Є два рiзновиди А. – респiраторна та з використанням повiтряних ванн. Респiраторна А. – дихання вiльним повiтрям у рiзних умовах: на рiвнинi та в горах, у лiсi, степу, на березi моря, у печерi (шахтi), у стані спокою чи русі. Рiзнi умови забезпечують деякi вiдмiнностi в результатaх А. Рiвнинна А. в спокої пiдвищує рiвень кисню в кровi і тканинах, поліпшує метаболiчні процеси в органiзмi. Морське повiтря, збагачене легкими негатив. аероіонами, добре впливає на кардiо-респiратор. функцiю та нерв. систему (аероіонотерапiя). Вплив лiс. повiтря (аерофiтотерапiя) залежить вiд складу тих летких речовин, якi видiляють рослини. У хвойному лiсi добре почувають себе люди з хворобами органiв дихання, але для осіб з серцево-судин. захворюваннями кориснiше перебування у листяному лiсі. При помiрн. навантaженні на органiзм А. можна проводити цiлодобово i навiть багатодобово (сон бiля моря, верандна терапiя). Вплив печер та соляних шахт зумовлений чистотою повiтря, насиченiстю його мiкрочастинками та іонами солей, стабiльнiстю т-ри. Дихання повiтрям печер чи соляних шахт називають спелеотерапiєю. При цій А., крiм насичення кровi киснeм, спостерiгаються антиалерг. та гiпотензив. ефекти. При А. в русi (теренкур, спорт. вправи, iгри та iн.) активніша, нiж у спокої, вентиляцiя легенiв, тренування механiзмiв дихання та кровообiгу. Але iнтенсивне споживання кисню в процесах енергопродукцiї може призвести до його дефiциту в кровi. Тому треба дозувати фiз. навантаження при цьому видi А. Дiя гiрської А. зумовлена зниженим атмосферним тиском i пов’язаним з цим зниженим парцiальним тиском кисню в повiтрi. Це зумовлює підвищення навантаження на механiзми забезпечення органiзму киснeм (кардiо-респiраторна система, еритрон), що тренує цi механiзми. Повiтрянi ванни поєднують респiраторну А. та термiч. вплив повiтря на органiзм. При цьому посилюється «шкiрне дихання», збуджуються терморецептори шкiри, прискорюються процеси енергопродукцiї, тренуються механiзми терморегуляцiї. Повітр. ванни активно впливають на органiзм, тому потребують дозування, якe здiйснюється за методом т. зв. холодового навантаження з урахуванням еквiвалентно-ефектив. т-ри повiтря, а також стану органiзму людини. Для цього розроблено спец. дозувальнi таблицi. Нині в Українi провiд. наук. закладом у розробленні методiв А. є НДI фiз. методiв лiкування та мед. клiматологiї (Ялта). Дослiдження у цiй галузi проводяться також в Укр. НДI дит. курортологiї та фiзiотерапiї (Євпаторiя). Питання спелеотерапiї розробляють ученi НВО «Реабiлiтацiя» (Ужгород). Значний внесок у розвиток А. в Українi зробили Ф. Яновський, В. Бокша, М. Торохтiн та iн.

Лiт.: Основы санаторно-курортного лечения больных туберкулезом легких. Сф., 1954; Бокша В. Г., Долгих-Литт Н. А. Аэротерапия. (Физиологич. основы и клинич. применение). К., 1968; Бокша В. Г., Богуцкий Б. И. Медицинская климатология и климатотерапия. К., 1980; Воронин Н. М. Основы медицинской и биологической климатологии. Москва, 1981; Бокша В. Г. Аэротерапия // Курортология и физиотерапия (руководство): В 2 т. Т. 1. Москва, 1985; Його ж. Справочник по климатотерапии. К., 1989.

О. М. Ярош

Стаття оновлена: 2001