Азадовський Марк Костянтинович
АЗАДО́ВСЬКИЙ Марк Костянтинович (Азадовский Марк Константинович; 06(18). 12. 1888, Іркутськ, нині РФ — 24. 11. 1954, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський фольклорист, літературознавець і етнограф. Закін. С.-Петербур. університет (1913). Від 1930 працював у Ленінграді в Інституті історії мистецтв, згодом керував сектором Інституту рос. літ-ри АН СРСР (Пушкін. дім), викладав у Ленінгр. університеті (від 1934). Досліджував фольклор, побут, історію Сибіру. У праці «История русской фольклористики» (Москва, 1958–63, т. 1–2) розглянув серед ін. питання розвитку укр. фольклористики, діяльність М. Цертелєва, М. Максимовича, І. Срезневського, М. Драгоманова, М. Сумцова та ін. Уклав зб. «Русская сказка» (Ленинград, 1932, т. 1–2), «Затерянные и утраченные произведения декабристов» // «Литературное наследство», Москва, 1954, т. 59, кн. 1, «Народные сказки о Боге, святых и попах. Русские, белорусские и украинские» (Москва, 1963).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Фольклористика в СССР за пятнадцать лет. 1918–1933. Ленинград, 1934; Литература и фольклор. Ленинград, 1938; Статьи о литературе и фольклоре. Москва; Ленинград, 1960; Статьи и письма: Неизданное и забытое. Новосибирск, 1978; Из писем М. К. Азадовского // Из истории рус. фольклористики. Ленинград, 1981; Переписка с Ю. Оксманом (1944–1954). Москва, 1997 (співавтор).