АЗА́РА (Azara) — місто, один з осередків української діаспори в Арґентині. Роз­таш. за 6 км від м. Апостолес у провінції Місьйонес. Площа 177 км2. Насел. 2548 осіб (1991). Перші згадки про українців, які поселилися в цій місцевості, датуються 1897. Вони прибули з Галичини (Товмацький пов., нині Тлумацький р-н Івано-Фр. обл.). Поселялися в А. також і польс. імі­гранти. У лип. 1902 до Апостолеса приїхала велика група укр. та польс. імі­грантів із Зх. України (бл. 1600 осіб). За від­сутності вільних земель у цій місцевості уряд вирішив створити для ново­прибулих насел. пункт, який отримав офіц. назву «Азара». Разом з поляками прибули катол. священики, що організували в кожній парафії при костелі польс. клуби й школи і намагалися асимілювати українців, навернути їх до польс. культури і катол. релігії. Частково це вдалося. 1908 з Бразилії до Апостолеса при­їхав перший укр. священик К. Бжуховський. Того ж року він від­відав А. і заохотив українців збудувати власну церкву. Буд-во було закінчено за діяльності о. Я. Карпʼюка, який у 1909–11 працював у Апостолесі й А. 1912 до А. прибув о. Е. Ананевич, який заснував першу в А. укр. організацію — Братство св. Йосафата, а на­ступного року укр. школу. Нині укр. поселенці А. за­ймаються пере­важно с. госп-вом і ремісництвом. Окремі з них працюють учителями мол. і серед. шкіл. Більшість насел. А. досить добре ро­зуміє укр. мову. 1991 мером А. був українець з походже­н­ня П. Глинянюк. Укр. родини зберігають нац. традиції, звичаї, вірува­н­ня, реліг. обряди.