Азара - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Азара

АЗА́РА (Azara) – місто, один з осередків української діаспори в Арґентині. Розташ. за 6 км від м. Апостолес у провінції Місьйонес. Пл. 177 км2. Насел. 2548 осіб (1991). Перші згадки про українців, які поселилися в цій місцевості, датуються 1897. Вони прибули з Галичини (Товмацький пов., нині Тлумацький р-н Івано-Фр. обл.). Поселялися в А. також і польс. імігранти. У лип. 1902 до Апостолеса приїхала велика група укр. та польс. імігрантів із Зх. України (бл. 1600 осіб). За відсутності вільних земель у цій місцевості уряд вирішив створити для новоприбулих насел. пункт, який отримав офіц. назву «Азара». Разом з поляками прибули катол. священики, що організували в кожній парафії при костелі польс. клуби й школи і намагалися асимілювати українців, навернути їх до польс. культури і катол. релігії. Частково це вдалося. 1908 з Бразилії до Апостолеса приїхав перший укр. священик К. Бжуховський. Того ж року він відвідав А. і заохотив українців збудувати власну церкву. Буд-во було закінчено за діяльності о. Я. Карп’юка, який у 1909–11 працював у Апостолесі й А. 1912 до А. прибув о. Е. Ананевич, який заснував першу в А. укр. орг-цію – Братство св. Йосафата, а наступного року укр. школу. Нині укр. поселенці А. займаються переважно с. госп-вом і ремісництвом. Окремі з них працюють учителями мол. і серед. шкіл. Більшість насел. А. досить добре розуміє укр. мову. 1991 мером А. був українець з походження П. Глинянюк. Укр. родини зберігають нац. традиції, звичаї, вірування, реліг. обряди.

Літ.: о. В. Ковалик. Василіяни в Арґентині. Буенос-Айрес; Прудентополіс, 1988; M. Vasylyk. Inmigraciуn Ucrania en la República Argentina. Buenos Aires, 2000.

М. Василик

Стаття оновлена: 2001